РУС
8963 посетителя онлайн
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
Солодкий смак Пісок
Ну хто сказав, що Єва спокусилась на яблуко?! Черешня - стигла, солодка, калібру не менше 12,7. Так сама в рот і проситься.
- Койот, Койот! Тут - Стіна. Вийдіть по проводах.
Молодий хлопець, витираючи квітчастим рушником фірмову Пєсково-хіпстерську бороду, втомлено видихає.
- Стіна, Стіна. Я Койот - прийом.
- Койот, докладайте обстановку.
Прикривши слухавку, Койот проковтнув якісь незрозумілі вступні слова.
- Стіна, все стабільно. Копаємо окоп.
Командир не встиг вчасно прикрити трубку, як бійці голосно, по-молодечому засміялись.
- Койот, я Стіна. Ми всі чули як ви копали окоп. По зміні відзвітувати особисто.
- Стіна, я Койот. Плюс. Кінець зв'язку.
Під сіткою, прямо на ящиках з-під боєприпасів, розсипавшись мов стиглі фрукти, сидять бійці. Жоден не байдикує: хтось чистить приціл на АГС, хтось заряджає кулеметну стрічку, інші читають карти чи готують вечерю. Але всіх об'єднує одне - хитруватий вираз обличчя.
- Рома, ну це вже доля така. Ми ж казали, що вони почують.
- Ще б не почули - 3 шашки вкопали. Я ж вас, дурнів, пожалів. Копати по такій спеці - ще те пекло. Треба було менший заряд закладати. Ладно, "Сніг" зі мною на "Стіну". Народ, що принести?
Бійці відверто оживились, похмурі обличчя розтягнулись у добродушних посмішках. Звідусіль полетіли пропозиції.
Поперед всіх вибивається старий козарлюга з позивним "Мороз", який до того в кутку майже любовно пестив свій старий "Максим". Авторитетно так відсовує молодь і напрочуд шанобливо звертається до "Койота".
- Командир, принеси черешні відро, назбирай десь по дорозі. Ну сил немає дивитися на це багатство.
Всі як один повертають голову праворуч і вгору. Прямо біля входу в будинок, підвал якого став тимчасовим прихистком для десятка бійців, росте старезна величезна черешня, гілля якої було буквально усипане стиглими ягодами. На відстань 1,5 метрів (розмір граблів, які лежали неподалік під деревом) не було жодної цілої гілки. Тоді як вище, дерево рясніло від червоного майже кровавого кольору ягід.
Спокуса так близько - з того боку навіть поправки на вітер робити не доводиться.
Топ комментарии
Всё не только в желании, а и в цене вопроса, это основное Карл )
РФ не решилась идти на Киев, поскольку побоялась еще более сильных санцкий, да и "кошельки путина" нашли американцы достаточно быстро. А у нынешней элитки РФ все бабки и все семьи там на Западе. Нафиг им рисковать, плюс воевать с Грузией это одно, а с Украиной совсем другое... Все-таки масштаб сравни.
Далее... Украина не погнала сцаными тряпками по той же причине, цена. Пока мы восстанавливали с нуля армии, капацы и сепары сколотили какое-никакое войско. К тому же, они готовы поддержать их с РФ сразу же, чем только возможно. Ну кроме авиации. Итого, при наступлении ВСУ даже успешном потери будут огромными. Ты готов положить в землю пару десятков тысяч парней, только для того, чтобы карту закрасить до Ставрополя? И никто не готов. Посему война затянулась и теперь вопрос стоит у кого запас прочности больше.
Вот и поглядим.
Поэтому так странно и транслитерируется в падежах.
Поэтому именно что "пЕски" и "слАвянск", местное произношение местных же топонимов. Скажи "пЕски" - все поймут, скажи "пескИ" - все поймут, что не местный. В точности как и со слАвянском: в 14м году очень чётко было видно, кто тут действительно свой, а кто запоребриковый.
Впрочем, я тебе там выше расписал, что к чему.