Все, що ви хотіли знати про винагороду державним виконавцям

Днями у ЗМІ почала активно розповсюджуватися інформація про великі суми винагороди деяким державним виконавцям і багато людей, які не розібралися, звідки ці цифри взялися, уже поспішили звинуватити Мін'юст у тому, що гроші з державного бюджету ідуть комусь на високі зарплати тощо.

Хотів би прояснити ситуацію для усіх думаючих людей.

Перш за все, опублікована у ЗМІ інформація є неповною і вирваною з контексту. З офіційної відповіді в.о. Державного секретаря Олени Косолапової на 3 аркуші було взято і поширено лише частину із цифрами, при цьому чомусь не опубліковано решту відповіді про механізм нарахування винагороди та законодавче обґрунтування її виплати.

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.2016 року № 643.

Відповідно до цього порядку, винагорода державному виконавцю передбачена лише у випадку фактичного стягнення боргу та виконавчого збору (10%) і становить 2% від стягнутого. Крім цього, передбачена винагорода у розмірі 0,5% стягнутої суми або вартості майна боржника керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Проте стягнення боргу та виконавчого збору ще не є підставою для виплати винагороди, тому що і державний виконавець, і керівник органу ДВС можуть отримати свою винагороду тільки у випадку дотримання низки встановлених Міністерством юстиції критеріїв. Також винагорода не виплачується, якщо державного виконавця притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із здійсненням виконавчого провадження, за яким подано заяву про виплату винагороди, або його дії (рішення) чи бездіяльність визнано неправомірними.

Згідно з Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» винагорода державного виконавця є складовою частини заробітної плати. Виплата винагороди здійснюється в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що формується з коштів виконавчого збору, стягненого державними виконавцями з боржників і не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

Чому ж була введена винагорода державним виконавцям?

Відповідно до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276, основними істотними проблемами у системі виконання судових рішень визначено саме гранично низьку частку фактичного виконання судових рішень та відсутність ефективної системи мотивації державних виконавців тощо.

У червні 2016 року Верховною Радою України були прийнятті Закони України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження», якими запроваджується змішана система виконання рішень шляхом модернізації органів державної виконавчої служби, а також запровадження інституту приватних виконавців, яка почала діяти в Україні з 5 січня 2017 року.

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що незалежність державних виконавців від впливу чи втручання у їхню діяльність з примусового виконання рішень гарантується, в тому числі, дієвим механізмом мотивування державних виконавців.

Крім цього, винагорода державним виконавцям повинна була бути введена ще й для того, щоб вони могли конкурувати з приватними виконавцями, які отримуватимуть 10% від фактично стягнутого. Різниця ця пояснюється тим, що державного виконавця робочим місцем, комп'ютером, матеріалами забезпечує держава, а приватний виконавець сам винаймає офіс, платить податки, зарплатню помічникам тощо.

Наразі ми бачимо, що механізми мотивування державних виконавців дієвий і він працює. З моменту запровадження системи мотивації державних виконавців (з вересня 2016 року) органами державної виконавчої служби стягнено майже 745 млн. грн. виконавчого збору, які були перераховані до Державного бюджету України. Із вказаної суми у 2017 році стягнуто майже 470 млн. грн.

Якщо за 9 місяців 2016 року (з січня по вересень) всього стягнуто державними виконавцями та перераховано до бюджету 1,5 млрд.грн., то після запровадження винагороди за той же період часу з жовтня 2016 по червень 2017 року вже стягнуто та перераховано до бюджету - майже 1,8 млр.грн., що збільшило надходження до Державного бюджету України на 202 млн.грн.

Насамкінець хотів би додати, що фінансова мотивація виконавців (державних і приватних) - не українське ноу-хау. Відсоток за успішне виконання судових рішення існує у багатьох країнах. Наприклад, у Болгарії, де наразі функціонує змішана система примусового виконання, розмір винагороди виконавця встановлюється у розмірі від 2% до 15%, а у Польщі загальний розмір винагороди виконавця сягає 15%.

Тож мотивація потрібна. Інакше не можливо побороти корупцію. Разом з цим, ми розуміємо, що такий великий розмір винагороди наразі не на часі і дисонує з загальною економічною ситуацією у країні, тому Міністерством юстиції підготовлено зміни до Постанови, якими пропонується обмежити верхню межу винагороди. Згідно із пропонованими змінами, державний виконавець зможе отримати винагороду у розмірі 2% від фактично стягненого, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня календарного року. Крім того, у випадку стягнення боргу виконавчою групою, винагорода рівномірно розподілятиметься між членами групи, при цьому винагорода кожного учасника групи також не може перевищувати 200 розмірів прожиткового мінімуму.