Про основи Програми "Правого сектору"
"Правий сектор" оприлюднив затверджену на внутрішній конференції Програму національного визволення і державотворення. Зазначу, вона не є програмою виключно партії, це документ всього Національного-визвольного руху "Правий сектор". Він зроблений не для галочки, а для того, щоб дати українцям рецепт всебічного вирішення їх проблем.
Переконаний, що боротьба за кращу долю українців має вестися не на рівні рейтингів особистостей чи політичної демагогії, а на рівні ідей та програмових засад.
Бути Програмі зрозумілою для якнайбільшої частини народу - передусім важливо. Я роз'ясню сенс її кожного розділу окремо і переконаю Вас, що націоналістичний шлях для України - єдиновірний. Тож спробуємо...
Щодо пункту "ВСТУП". Не раз чув від обивателів: "Нащо вам ті філософські письма? Та запропонуйте щось конкретне!" Пропонуємо. Та без духу, без ідеології, без розуміння контексту будь-яка програма - набір беззв'язних популістських обіцянок. Тому у Вступі ми окреслили "філософські" основи - чим для нас є країна Україна, українська нація, українське суспільство, яке їх нинішнє положення у часі та просторі. Задані принципи, за якими побудована Програма.
Націоналістична Ідеологія і націоналістична Програма - дві підвалини функціонування "Правого сектору".
Українські традиційні цінності, український націоналізм - категорії вічні. Фрази, якими їх висловлюють, форми, в яких їх втілюють, змінюються, але не може змінюватись їхня суть. Програма державотворення - це мінлива категорія, бо є відповіддю ідеології на сучасність.
Ось такі в нас погляди. Читайте та ознайомлюйтеся.
За Українську Самостійну Соборну Державу!
Андрій Тарасенко, член Проводу НВР "Правий сектор" і голова партії "Правий сектор"
Щодо суду присяжних - реалії зараз такі, що громадяни будь-яким способом стараються уникнути участі у цьому суді і судам іноді важко зібрати суд присяжних.
Є два способи притягнути присяжних , а саме: або примусом, що не надасть суду присяжних авторитету, або матеріальним стимулюванням, - це трохи краще від примусу але також не дуже добре. Тому розширення просто не вийде. Тому краще - кваліфікований, добре матеріально забезпечений, відповідальний суддя, який не побоїться як засудити так і виправдати, це про кримінальним справам, відповідно і по іншим категоріям справ.
Щодо виборності суддів. Це популізм чистої води - у нас люди 25 років не розібралися як вибрати собі депутатів, продаються за 300 грн або смачні гречки і пончики. Ви уявляєте собі плакати або ще якусь рекламу за обрання суддів? я - ні...мене це жахає.
То хто пройде в судді? -а ті - хто матиме добрий грошовий ресурс для своєї презентації перед громадою. А хто має той ресурс? - місцеві органи влади, кримінал і бізнес - висновки очевидні - хто стане суддями.. Ви скрізь не поставите ні чесного полцейського або члена Правого сектора. Тому виборність суддів - це не піде. Тим більше що в районі до 10 суддів, а Києві десятки, а як формувати господарські суди, адмін і тд? Хто їх обиратиме?
Єдине кого можна було би обирати це - мирові судді - один-два-три на район, які би могли займатися медіацією.
(«а-ля суворівські») це для Програми не годиться, Ви ж наче серйозні люди і оце а-ля.
це те, що ріже в очі - у вас там багато ще чого не зрозумілого, але то вже без мене..
на цьому кланяюся низенько і йду собі далі.
ви наче дитина.
хто Вам сказав, що український суддя знає закон? це видає вас в тому, що ви мало аба взагалі не були в наших судах - їм щось скажеш буває елементарне, і дуже часто - вони дивляться на тебе як баран на нові ворота, більшість з них НІКОЛИ не працювали в реальному секторі, стартували з секретарів судових засідань - це наша біда.
Якщо би уявити, що суддя дійсно знаючий, то адвокат, наприклад, в кримінальному процесі потрібен, щоби подавати докази на користь підзахисного, і щоби прокурори з суддями не зговорилися, можуть засудити і невинуватого.
В інших процесах здогадайтесь самі.
Начинать надо не с хорошего или не хорошего о себе, а с вещей, обладающих фундаментальным значением и таких, которые никто и никак не может изменить, а попытка трактовать их иным образом выглядит глупостью. Как только вы найдете такой фундамент вы сможете исходя из него презентовать свое движение как часть, как продолжение этой безупречной основы. Обратите внимание как это происходит, когда речь идет о того, что на века. Например, американская демократия. Политика политикой, но ведь базируется это мировоззрение на научной, культурной и даже религиозной базе. То, что ветви власти должны быть относительны и это не глупость, не блажь, это доказывает принцип относительности, предложенный теорией Эйнштейна. То, что такая относительность приемлема демонстрирует искусство, джаз и рокинролл, где партия каждого инструмента относительна. Или скажем картины Дали, с его текущими часами, тоже относительность. То есть ваша база должна быть настолько серьезной, что ее могли бы подтверждать любые другие сферы человеческой деятельности. Так делают все, кто не просто так. И даже те же коммунисты, какие бы уроды не были, свои претензии на власть оправдывали научными теориями, создали соцреализм и прочее.
Политика это вишенка на вершине пироженого, нельзя подавать просто вишенку, пироженое обязано быть. И когда дело организовано именно так, тогда ваши идеи получают возможность увлечь всех. Большинство кинется на ягодку с пироженного, но реальный костяк составят те люди, которые дойдут до самой сути и убедятся, что предложенная вами система взглядов это и есть настоящая жизнь, все остальное по сравнению с этим обман, и все сферы человеческой деятельности реально доказывают это положение дел.
К сожалению, то, что вы сейчас показываете, это декларация, намерения, этим нельзя убедить, это как лозунг, им может и можно зажечь и призвать, но жить реальной жизнью его положениями невозможно. Не может ученый создать теорию на основе лозунга. Не создать лозунгом произведение искусства. Лозунгом ничего не пояснить. Нужна более глубокая, фундаментальная работа, здесь нахрапом и энтузиазмом не возьмешь, здесь нужны другие подходы. И когда вы их найдете вы получите возможность дать широким массам простые истины, которые не смогут оспорить даже самые высоколобые интеллектуалы настроенные к вам самым недобрым образом, все признают вашу правоту и конкурентам просто будет крыть нечем ваши доводы. А в том виде, в котором все выложено так как есть достаточно просто сказать "благие намерения дорога в ад", и все это будет оспорено.
Тому готуємось до більшого, бо самими непередбачуваними, як показує наша історія, є праві, мабуть ще тому, що політично ідейні (фанатично інколи), а це як не крути справжній фундамент в справжній партії.
дело в том, что "русский язык" как имперское эсперанто создавался, в том числе, как и за счёт украинской ( руськой, словенской мовы), так и в результате деятельности таких авторитетов как Мелентий Смотрицький и Александр Пушкин
поэтому язык межэтнического общения на пространствах бывшей Империи будет сохраняться долго, хотим мы этого, или нет
запрещать язык - глупая и неблагодарная задача, гораздо умнее поставить его себе на службу
присоединять Кубань будете на "русском", либо на "украинском"?
вопрос не так прост, как кажется лихачам