Як суд відпустив "погуляти" засудженого на 12 років тюрми

Цій історії незабаром виповниться три роки. Але про неї майже невідомо широкому загалу. І ніхто з ключових її героїв досі не поніс відповідальність.

25 вересня 2014 року Сергій Бугаєв, директор Олександрівської загальноосвітньої школи був засуджений на 12 років позбавлення волі за державну зраду (ч.1 ст.111 ККУ). Вирок виніс Каланчацький районний суд Херсонської області.

Це був перший вирок за державну зраду, з часів втечі Януковича і початку війни з Росією.

Бугаєва судили в його присутності. Він перебував під вартою. Але після оголошення вироку, зумів утекти.

Спершу коротко про те, що йому інкримінували.

Суть обвинувачення зводилась до того, що директор школи Бугаєв збирав і передавав офіцеру управління зв'язку штабу Чорноморського флоту Російської Федерації інформацію про переміщення військових частин по території Херсонської області, їх бойову готовність, чисельність, озброєння. Також йому ставили завдання знайти військовослужбовців, які хотіли б перебратися в Крим і служити Росії.

Знайшлися свідки. Керівник центру дитячої та юнацької творчості та директор ще одної місцевої школи розповіли, що Бугаєв дзвовнив їм і цікавився обстановкою саме тоді, коли в їхніх закладах розміщувались військові.

Слідство з'ясувало, що згаданий офіцер був давнім знайомим Бугаєва ще з часів служби в армії СРСР.

Сам засуджений вину не визнавав і казав, що розмови з товаришем - російським офіцером - мали побутовий характер і він розповідав йому тільки загальновідомі речі.

Суд визнав вину Бугаєва доведеною. І засудив на 12 років позбавлення волі. Але є один нюанс. Вирок вступає в силу не одразу. Засудженому дається місяць на апеляцію.

Весь час з моменту оголошення підозри чоловік перебував під вартою. Але коли суд виніс вирок, його адвокати попросили змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді особистого зобов'язання.

"Заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з "тримання під вартою" на більш м'який запобіжний захід "особисте зобов'язання" до вступу вироку в законну силу, підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений Бугаєв має постійне місце проживання, роботу, позитивно характеризується за місцем роботи, є депутатом Олександрівської сільської ради, судове слідство по справі завершено, а тому ризики, за яких його було обрано, відпали", - вирішив суд.

Прокурор, судячи із тексту вироку, такій позиції суду не опирався. Принаймні, жодної інформації про заперечення там нема.

Отож суд засудив чоловіка на 12 років тюрми і водночас ухвалив негайно звільнити його з-під варти. 12 років ув'язнення - хіба це ризик?! Суд, мабуть, сподівався, що засуджений через місяць слухняно прийде в тюрму. Але Бугаєв повівся більш природно: з тих пір його не бачили.

Сьогодні засуджений Бугаєв офіційно перебуває у розшуку як особа, що ухиляється від виконання вироку суду.


Варіантів для переховування сьогодні вистачає: це і окуповані території Донбасу, і Крим, і Росія.

У червні 2014 севастопольський сайт ForPost писав, що син Бугаєва Андрій навчається у Чорноморському військово-морському училищі імені Нахімова. Хлопець розповів, що після окупації Криму, порадившись з батьком, вирішив залишитись у Севастополі і присягнути на вірність Росії.

Голова колегії суддів у цій справі Олена Ковальчук 2015 року стала головою Каланчацького суду. Суддя Олена Живцова у квітні 2017 указом президента Порошенка була призначена на посаду безстроково. Третій суддя Ігор Максимович також поки значиться на сайті суду, незважаючи на те, що минулого року провалив переатестацію.