Чи ти готовий фінансувати розробку стратегії розвитку країни?
Власне цей досвід дозволив поглянути на дану проблематику під різними кутами і зробити висновки, якими і хочу поділитися.
Для початку варто трохи пояснити, як працює краудфандинг і який ефект це має сьогодні у цивілізованому світі. Є люди, які мають ідею, проект, ініціативу, тощо.., і майданчики, де такі ініціативи можна розмістити, описати, та запросити усіх охочих проголосувати за цю ідею грошима.
Увага!
Це не конкурс на звання чи визнання з врученням куска скла і грамоти від мера Кличка чи Блумберга, це можливість голосувати грошима за те що сподобалось чи викликало зацікавлення. Сума внеску може бути будь-якою та завдяки зібраним грошам власник ідеї чи проекту отримує можливість втілити задум на практиці. Якщо все успішно чи обнадійливо, такі кампанії можуть повторюватись для цього проекту.
Результат - люди, які зацікавлені в продукті/проекті/послузі отримують задоволення що доклались до появи того, що їм сподобалось чи продукту, який вони вважають потрібним для себе.
Увага! Не товар купують чи стають інвестором, а створюють можливість появи потрібного товару/послуги, клієнтами/користувачами яких зможуть стати. Інша важлива складова - це підтримка соціально значимих проектів/ініціатив, які змінюють мислення та поведінку суспільства чи впливають на рівень персонального та суспільного задоволення. І це вони роблять власною копійкою, а не чекають коли держава чи бізнес "роздупляться" і почнуть щось робити.
Краудфаундинг у світі сьогодні має мільярдні обороти, і багато технологічних чи соціальних стартапів розпочали свою діяльність завдяки цій культурі взаємо підтримки і соціальної довіри. Практика західного світу показує, що довіряти економічно вигідно і це дозволяє створювати інноваційні продукти чи проривні ідеї.
Ще важливий елемент. Умови таких кампаній передбачають, що проект має зібрати заявлену суму для втілення проекту чи його етапу. Якщо суме не зібрана, гроші повертаються усім хто інвестував, а автор ідеї/проекту розуміє, що ринок не проголосував грошима. У соціальній сфері може бути інша ситуація. Інституційний краудфандинг передбачає, що кошти організація отримає у будь-якому випадку і матиме обов'язок за них публічно прозвітувати.
Ми у Відкритому Університеті Майдану радо відгукнулись на запрошення "Спільнокошту". В ідеалі ми бачимо нашу освітню ініціативу, як рух, який підтримують громадяни і дякують за нашу діяльність чи голосують за наші продукти грошима. Вже зараз на наших сайтах ви знайдете кнопку "Підтримати проект" і вона дозволить вам у кілька кліків зробити свій внесок на розвиток громадянської освіти в Україні. Але під стратегію на два роки ми ще не краудфандили. І це було дуже цікаво. Звичайно були загрози, але ми розуміли, що якщо ми хочемо, щоб принципи "шерінгової економіки" запрацювали в Україні то треба пробувати і експериментувати.
Ми розпочали кампанію і описали нашу стратегію: https://biggggidea.com/project/vum/. Сума, яку ми заявили - 500 тис. грн. За 12 місяців нам вдалось зібрати 8% від заявленої суми. Інші ініціативи, які теж вийшли з такими кампаніями змогли зібрати станом на зараз) 8-16% від заявлених сум. І це вже певна статистика.
Які висновки?
1. В українському суспільстві в принципі відсутня культура голосування грошима за чиїсь ідеї чи проекти. Це до речі стосується не тільки громадського сектору чи стартапів. Це також яскраво пояснює чому політикум сьогодні фінансують олігархи. Звичайний виборець не хоче відповідальності, а хоче її перекласти на того хто пообіцяє бути хорошим і турботливим "татом". Щоб це змінити потрібно продовжувати такі активності і нові майданчики для підтримки громадських проектів вселяють надію на успіх. В Україні є мізер людей, які готові інвестувати у добробут суспільства і країни, але поки їх катастрофічно мало. На підтвердження тези про відсутність культури наведу приклад з сфери де голосувати грошима не потрібно, а потрібно просто віддати свій голос і витрати 5 хв. часу на "Бюджет участі" вашого міста. Як багато громадян це роблять? А ви до якого тренду належите?
2. Збирати під такі поняття, як СТАТЕГІЯ розвитку дуже важко. 8-16% від заявлених сум говорять, що громадяни просто не розуміють цих ініціатив і для чого вкладати в це. Недовіра у суспільстві є гальмом для розвитку і мислення у рамках "здорового глузду". Продовжувати потрібно, але це має мати швидше просвітницьку функцію ніж прикладну. Але вірю, прийде момент коли ця теза буде заперечена. Ми продовжимо запрошувати вас до краудфандингу і інституційного і створення конкретних навчальних дистанційних курсів і програм. І ми вже сьогодні створили навчальні продукти, які допомагатимуть вам розібратись з такими термінами. Запрошуємо на курси "Вступ до критичного мислення" https://vumonline.ua/course/critical-thinking/, "Стратегічне мислення" https://vumonline.ua/course/strategic-thinking/, "Креативне мислення" https://vumonline.ua/course/creative-thinking/.
3. Здатність довіряти не передбачає відключати "критичне мислення". Статистично доведено, якщо надіслати 100 людям листа з проханням перерахувати 100 грн. на щось..., 2 % отримувачів це зроблять. Особливо це добре працює з пенсіонерами, коли шахраї вкидають до їх конвертів повідомлення про додаткову сплату на такий от рахунок чи виграш чогось, але при умові 1 відсотку сплати, щоб закріпити своє право (відсоток може сягати кількох тисяч гривень). Завжди єлюди, які хочуть бути обманутими чи падкі на халяву. Саме критичне мислення допомагає відрізняти лохотрон від краудфандингу. І довіра у суспільстві має відновлюватись саме через досвід громадських та волонтерських проектів. Довіряють тим кому допомагають - армія, церква, а хто може бути третім?
Вмикайте критичне мислення і не потрапляйте у логічні помилки. Не бійтесь довіряти один одному і громаді, це виграшна стратегія і в першу чергу економічно. Інвестуйте в громадські ініціативи та продукти/сервіси, які мали б у вас попит. Вкладайте у власну громадянську освіту, навчайтесь на https://vumonline.ua/ та приєднуйтесь до наших громадських інвесторів.
Будьте ВУМними!
З товарами взагалі порівнювати не доречно - я бачу товар, я зважую чи хотів би я таке придбати, чи було б воно корисним. А що таке "стратегія розвитку"? - по суті ідея, технологія яку... будуть втілювати? Чи не будуть? Хто це буде робити? В якому обсязі? Коли?
Не дадим аферистам ни копейки.
Я бы профинансировал разработку, практическое внедрение и пиар программы прямой демократии, которая позволила бы людям при помощи мобильных проводить моментальные голосования по тому или иному вопросу. Без необходимости мерзнуть на Майдане.
Из курса
"Многие люди считают себя компетентными критиками и экспертами чуть-ли не во всём.
Они знают «как не надо», «как плохо» и «где зрада»." Имеется в виду повышение квалификации в порохоботстве? Очень переспективное направление, но вроде бы там с финансированием все в порядке. Или нет?
P.S. USAID логическим продолжением которого вы являетесь, конечно молодцы, это бесспорно. Но работа без учета региональных особенностей неэффективна.