Ламати - не будувати.
Картинка зі Святошинського суду м. Києва, що вчора пройшла по всіх ТВ каналах, не просто хвилює, а лякає. І це не є переляк неправедного судді від гніву революційного народу . Навпаки, мене лякає наше спільне майбутнє. Постає сакраментальне питання : " Чи за це стояв Майдан?" І я не іронізую. Щиро поділяючи ідеї європейського шляху розвитку України, необхідності позитивних та прогресивних змін у її державному та суспільному житті, вважаю, що їх неодмінною складовою має бути по-справжньому незалежний суд. Чомусь думають, що суд може бути незалежним тільки від грошей багатіїв та впливу політиків. Це правильно. Але тиснути на суд можна і по-іншому - за допомогою необгрунтованого порушення кримінальних справ, необ'єктивними замовними публікаціями у ЗМІ, та зрештою, як бачимо, застосуванням фізичної сили у суді.
Безлад та руйнування у приміщенні суду, спротив виконанню його рішення -це не просто завдання шкоди майну суду та зіпсування нервів судді. Це, без перебільшення, перешкоджання на нашому шляху до цивілізованого світу, де навіть спроби подібної поведінки були б миттєво припинені спеціальними поліцейськими чи іншими силовими підрозділаюми.
Тому дуже хочеться вірити, що цей і подібні випадки будуть підставою, принаймні, для постановлення питань. Для судової влади - чи можемо ми гідно та адекватно себе захищати, в тому числі, вимагаючи вжиття відповідних заходів від інших гілок влади? Для цих інших гілок влади - чи забезпечені ваші декларації про необхідність незалежного суду достатніми законодавчими та виконавчими інструментами? Для суспільства - чи дійсно воно хоче мати по-справжньому незалежний суд і чи розуміє, що цей факт напряму пов'язаний з позицією кожного з нас? Відповіді на ці питання, по-суті, є відповідями про наше спільне майбутнє у нашому загальному домі, що зветься Україною.
Ні-ні, це вже лавно не наш загальний дім. Україна давно не наша, простому трудовому народові тут давно нічого не належить. Україна вже повністю їхня - олігархів, корупціонерів, силовиків. У них всі ресурси, у нас - лише право працювати на вищеозначених за мізерні зарплати і помирати без дорогого лікування.