Фронт у тилу, або споживачі природного газу у заручниках монополій

- тільки для приготування їжи - з 01 січня 2018р.

Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" передбачено, що у разі не встановлення населенню у строки, зазначені у ст.6 Закону, з вини суб 'єктів господарювання (оператора), припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Співвласники багатоквартирних будинків, як побутові споживачі, які мають прямі договірні відношення з постачальником комунальної послуги -газопостачання, подають заяви на встановлення лічильників газу в своїх квартирах.

Не зважаючи на діючий Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу ", не зважаючи на наявність інвестиційної складової у тарифі на газопостачання, постачальники комунальної послуги з газопостачання відмовляють у встановлені лічильників газу у квартирах споживачів. Замість цього постачальником (оператором) нав'язується встановлення вузолу обліку газу (загальнобудинковий прилад обліку), який буде вважатись комерційним, а загальні покази будуть розподілятися в залежності від кількості зареєстрованих осіб в багатоквартирному будинку…

Це у часи, коли весь цивілізований світ говорить про фактичні витрати на комунальні послуги та фактичне споживання.

До чого призводить "колгоспне споживання" природного газу???

Наприклад, у квартирі №5 зареєстровано 2 особи і в квартирі №6 зареєстровано 2 особи, але у кв. №5 у користуванні - електромультіварка, електрочайник, електродухова шафа та дві працюючі людини, а в квартирі №6 - тільки газова плита і все літо консервують фрукти та овочі з дачі, то за даними вузла обліку газу (ВОГ) ці дві квартири будуть сплачувати однаково (?!), але не за фактично спожите, а за фактичне надходження послуги до … багатоквартирного будинку (?!).

Крім того, ті, хто споживає мало, будуть вимушені платити за тих, хто споживає багато… А ті, хто споживають багато - так і не прийдуть до раціонального споживання, у зв'язку з тим, що за них будуть сплачувати сусіди.

Користуючись своїм монопольним становищем постачальники комунальної послуги з газопостачання, нав' яз ують мешканцям багатоквартирних будинків або встановлення ВОГ (загальнобудинкового лічильника) або збільшують нарахування споживачам за використаний природний газ у тричі (до 18м3) без правових підстав та здорового глузду.

Встановлення будинкових лічильників і подальший порядок розрахунків методом "ділимо на всіх" порушує право споживачів в споживанні однієї і тієї ж послуги - газопостачання (потрібно платити за невідомо ким використаний обсяг газу без можливості достовірно встановити, хто скільки спожив, поки сам собі за достатньо великі кошти, не купиш лічильник газу) і ставить їх у нерівне становище з тими, які проживають в приватних будинках і квартирах, де газ використовується за лічильником.

Все це призводить тільки до посилення соціальної напруги серед населення, незадоволення владою та головне - не вирішує основне питання: питання обліку газу та його економного споживання серед населення, так як у споживачів повністю відсутня мотивація це робити.

Таким чином, отримуючи одну й ту ж комунальну послугу з газопостачання, мешканці міста вимушені платити за не спожитий газ, а отриманий на будинок "ділення на всіх", або сплатити у тричі завищену норму споживання природного газу.

Напругу визивають і дії НКРЕКП, яке написало та юстувало формуляр під назвою Кодекс, який нічого спільного з аналогічними законодавчими документами не має, а може примінюватися лише для "внутрішнього вжитку". Ця ж структура внесла зміни до Постанови КМУ від 16.05.2002р. №620, де, по суті, нав'язала встановлення вузла обліку газу. Мотивація у регулятора - немає коштів у держави. НКРЕКП затверджує перелік будинків та самочинно визначає де встановлювати квартирні газові лічильники, а де ВОГи.

Такі дії НКРЕКП порушують права членів територіальних громад міст на самостійне прийняття рішень, порушують право населення на встановлення квартирного лічильника газу відповідно до Закону, за які вони частково вже сплатили в структурі тарифу на газ, порушують право на отримання безперервної комунальної послуги газопостачання, та не дають чіткого розуміння поділу використаних кубів газу серед споживачів у багатоквартирних будинках.

Законом України "Про захист прав споживачів" встановлено, що в разі нерівності положення споживачів однієї і тієї ж послуги, що виникає через нав'язування монополістом різних умов її отримання, права споживачів вважаються в будь-якому випадку порушеними(!!!).

Але ні НКРЕКП, а ні облгази як монополісти не визнають цієї норми закону.

Якщо до 2016 року такий нав'язливий сервіс для споживачів був лише у вигляді встановлення "колгоспного лічильника" іноді під виглядом аварійної ситуації, то з 2017 року монополісти по всій країні не просто зловживають своїми повноваженнями, вони масово пішли з позовами, нав'язливо вимагаючи встановити такі лічильники через судові рішення. Судитись з кожною квартирою це клопітно та дорого, тому монополії обрали організованих співвласників, які зареєстрували ОСББ.

Так протягом двох років ОСББ міста Запоріжжя та Дніпропетровської областей пройшли шлях першої та другої інстанції судів, а на разі готуються до касаційних скарг монополістів.

У Запоріжжі ПАТ "Запоріжгаз" подав позов до господарського суду на ОСББ "Будівельник-21" про укладення договору про зняття показань будинкового вузла обліку природного газу та лічильників газу, монтажу та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Господарський суд Запорізької області своїм рішенням відмовив у задоволені означених позовних вимог з підстав відсутністю норм чинного законодавства, які б передбачали обовязкове укладення такого договору та встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу/обовязкового врегулювання договірних відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку між оператором газорозподільної системи (Позивачем) та Відповідачем, оскільки останній не є споживачем у розумінні ст.1 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

Також судом першої інстанції було встановлено, що запропонована Позивачем редакція договору в абз.2 розділі 1 та розділі 3, стосується осіб, що не є сторонами цього договору, а саме власників квартир багатоквартирного будинку, а отже договір в такій редакції не може бути укладений, в тому числі, за рішенням суду.

Окрім того, суд посилався також на рішення Запорізької міської ради №60 від 28.09.2016р. "Про упорядкування питань щодо встановлення будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу", відповідно до п.п.3, 4 якого, міська рада вказала Публічному акціонерному товариству "Запоріжгаз" на недопустимість здійснення реконструкції систем газопостачання, обєктом якої є виключно або в тому числі монтаж будь-яких будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу або будь-яких конструкцій або їх елементів, призначених для встановлення будинкових (загальнобудинкових) вузлів обліку природного газу, без попереднього прийняття відповідного рішення з вказаного питання співвласниками багатоквартирних будинків у порядку, передбаченому ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Апеляційний суд дійшов висновку, що:

· ст..6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" визначає обов ' язок Позивача встановити за власний рахунок саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку Відповідача;

· Кодекс газорозподільних систем та Тимчасове положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачанняв умовах використання загально будинкового вузла обліку не можуть мати переваг у застосуванні порівняно із приписами Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"

Донецький апеляційний господарський суд постановив апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

ПАТ "Запоріжгаз" подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду…

В Дніпропетровській області аналогічний шлях пройшло Новомосковське ОСББ "Білий лелека-2015" (м.Новомосковськ, вул.Сучкова,122), до яких прийшли представники ПАТ "Дніпропетровськгаз" з вимогою підписати два договори - один про забезпечення монтажу на стіну будинку загальнобудинкового вузла обліку газу (ЗБВОГ), другий - про подальше зняття показань з цього приладу.

Це перші рішення судів - і Господарського, і Апеляційного господарського, ухвалені з цього питання на користь ОСББ. Суди приймають до уваги наші аргументи, якіс­но досліджують матеріали справи і виносять законні і логічні рі­шення.

По-друге, при встановленні ЗБВОГ гази апе­люють до Кодексу ГРМ, втім цей Кодекс є підзаконним актом нижчім чим Закони.

В цілому ж для мене й досі залишається загадкою, за яким принципом гази розподіляють, в які будинки ставити ЗБВОГ, а в які - індивідуальні лічильники.

Сьогодні перемогою в першій інстанції може вже поділитися ряд інших ОСББ, які пройшли цей шлях в різних областях. Але це не дає системного рішення для співвласників багатоквартирних будинків які споживають газ тільки для приготування їжі. Наступним етапом взяття в заручники споживачів буде 01 січня 2018 року, коли всі споживачі без лічильників можуть залишитись без послуги газопостачання, про що їх попереджають підприємства газів вже сьогодні, шантажуючи встановленням загальнобудинкового приладу обліку…

Так багатомільйонна країна опинилась у заручниках "немонополії" та афельованих до конкретних осіб підприємств з постачання та розподілу природного газу населенню…

Та політична сила, яка сьогодні готова вести відкритий діалог зі споживачами та не побоїться протиставити політичні рейтинги боротьбі з газовою мафією та стане на сторону пересічного споживача та вирішить питання щодо обліку та прозорості умов споживання природного газу має шанс на отримання голосів виборців на наступних виборах до парламенту.