З нагоди чотириріччя руху "Правий сектор"
Трошки пізно сюди закидаю. Та це аналіз, який варто прочитати.
Четверта річниця існування такої націоналістичної організації, як "Правий сектор", не може бути приводом для чисто ритуального привітання. Ми маємо призупинитись і замислитися. З чого почав і до чого прийшов ПС за ці довжелезні, насичені, абсолютно непередбачувані роки?
4 роки тому, 7-й день Майдану, група правих організацій і незалежних активістів об'єдналися. Об'єднання з головною метою - зупинити панування мафії В.Януковича, що опирається на Кремль. Від самого початку ми мали впевненість, що ці "травоїдні" заходи ми перетворимо на щось революційне!
Попри балачки конспірологів, ніхто не підозрював чим обернеться збірка націоналістів біля пам'ятника засновникам Києва. "Лідери Майдану" демонстративно ігнорували незручних для них "радикалів", а в ЗМІ взагалі жодної згадки того дня. Назву вибрали "Правий сектор", демонструючи, що наша частина Майдану не ліберальна і єврооптимістична, а націоналістична у повному сенсі цього слова. Наша ідеологія аж ніяк не завадила пліч-о-пліч боротися спільно з іншими майданівцями, адже 90% їх було простими не ідеологізованими патріотами, що хотіли бажали радикальних змін.
Довгі дні тренувань, агітації, чергувань на барикадах повстанського Майдану… Це все завершилося народним бунтом - повстанням, двигуном якого став ПС. Кров наша і ворожа - стала ціною за вигнання бандитської кліки Януковича. Повстання досягло цілі. Проте революція так і не була здійснена - за народним зривом не прослідували революційні перетворення в державі. Початковий етап боротьби ПС завершився лише однобічною перемогою.
Та зміна у свідомості суспільства відбулась. Активна частина суспільства має амбіцію віддати все заради гідної долі своєї Батьківщини.
Постмайдан. Боротьба вимагала нових форм і методів. Кремль скористався нестійкою ситуацією в Україні та окупував Крим. Далі пішов наступ на Донбас. Позачергові вибори як надія на порятунок країни.
Ці глобальні виклики вимагали від ПС відповідей: збройного опору зовнішнім окупантам і альтернативи внутрішньо-окупаційному політичному хаосу.
У Національно-визвольному русі "Правий сектор" виділилося військове і громадсько-політичне крило.
Добровольчий Український Корпус "Правий сектор" взяв участь у боях за Донецький аеропорт, Піски, Савур-Могилу, Широкіне, Авдіївку, шахту Бутовку та в багатьох інших боях на Донбасі. Була побудована система резервних сотень для контролю ситуації в тилу. Ми організували народне, козацьке військо, яке має одну мету - Соборна Україна. Наші добровольці стали народними героями України!
Партія "Правий сектор" створена для того, щоб запропонувати народу інший шлях розвитку - українську національну державу, а також організувати його для відстоювання своїх щоденних інтересів. Відповідно, ми поставили перед собою стратегічні завдання: створити мережу ідейних та ініціативних активістів; випробувати сили у передвиборчому протистоянні; навчитись працювати над самоорганізацією суспільства; створити справжню націонал-революційну програму.
Ми мали здобути той досвід, якого вимагає жива ідейна сила, а не штучний олігархічний проект.
Ми побачили, що масовість руху не означає його ефективність. Деколи навіть навпаки. Постмайданний період відзначився неймовірною кількістю членства у партії ПС, серед яких абсолютна більшість увійшла до структури під впливом емоцій, а не бажання боротись. Були і ті, хто прийшли заробити грошей. Приходили й політичні діячі-кар'єристи, що клялися в правих поглядах. Проте потім ішли до олігархічних парламентських партійок.
Чому розбудова ПС у тилу йде не такими швидкими темпами, якими б хотілося? Ми не маємо спонсорів-олігархів. Ми не маємо покровительства у владі. Ми не маємо фінансової можливості винаймати "професіоналів" і "спеціалістів". Все, що робиться - робиться власними силами членства.
Власними силами ми і створили Програму національного визволення і державотворення.
ПС створив молодіжну організацію Права Молодь, що покликана творити з пересічного юнацтва справжніх Воїнів Нації. Права Молодь кує гідні кадри для Національно-визвольного руху. ПМ - опора ПС. Ця організація ще розкриє свій людинотворчий потенціал!
ПС лишився прибічником національної революції і не розмився у компромісності.
Ми зберегли єдність структури Національно-визвольного руху ПС! Ми здобули неоцінений досвід! Ми відправили в пекло чимало російських терористів на фронті! Ми збудували в тилу живу мережу активістів, які борються за Українську Державу! Ми ростемо, щоб бути силою, яка здатна творити революційні перетворення в державі!
Вітаємо вас із 4-літтям, побратими та посестри, добровольці та активісти! Бажаємо всім постійного особистісного росту і спільної Перемоги. Здобудемо Українську Самостійну Соборну Державу разом!
Провід Національно-визвольного руху "Правий сектор"
Никто из этой мрази не должен быть забыт и чувствовать себя комфортно, где бы ни находился он сам, его дети и родственники, наворованные богатства и недвижимость.
Якщо ви усі Патріоти то чого ви не можете знайти спільної мови між ПС , Нац.Корпусом , Семенченком та іншіми???!!! Начебто мета одна у всіх - цвітуча заможня Україна де бажаєш жити та ростити дітей. Тоді ЧОМУ ВИ НЕ МОЖЕТЕ ОБЄДНАТИ ЗУСІЛЛЯ??? Щось тут не те... щось тут не так...
насправді Коломойський вишукував свою приватну армію
через 4 роки всі ми бачимо результат
Питання задав я зовсім зрозуміле?
І в ніякі сітуації я не попадаю. Не треба тут закидати "вумними" словами. Просте питання а відповіді дати простої не можуть... чи не бажають? І не треба ускладнювати Борис Троян, не заплутуйте людей.
Всі патріоти але спільної мови згайти не можуть... ось БІДА ДЛЯ УКРАЇНИ.