Перші виклики реформи держслужби

Реформа державної служби в Україні мала на меті досягти трьох основних цілей: оптимізувати кількість держслужбовців, дати решті гідний рівень заробітної плати, і приймати на посади фахівців високого рівня прозоро і чесно. Перші кроки реформи показали проблеми та прорахунки її втілення.

Місія №1: оптимізувати кількість

Годувати армію держслужбовців державі важко. Наразі статус держслужбовця мають майже 260 тисяч осіб, а після реформи планувалось скоротити їхню кількість до 150 тисяч. Проблема і в тому, що штати багатьох структур є надміру роздутими, і в тому, що часто "держслужбовці" не виконують функцій держслужби, однак користуються всіма пільгами цього статусу.

"Відповідно до нового Закону "Про державну службу" державними службовцями є ті, хто здійснює повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій державного органу, тобто виконує функції держави. Це бухгалтери, архіваріуси, системні адміністратори, водії тощо", - пояснює Володимир Купрій, член Комісії вищого корпусу державної служби за квотою громадськості.

У процесі децентралізації значна частина повноважень та функцій передаються органам місцевого самоврядування. Це має розвантажити центральні органи виконавчої влади. Володимир Купрій зауважує, що такий підхід є виправданим та ефективним.

"Не можна скрізь скоротити кількість працівників, наприклад, на 20%. Тут має діяти раціональний підхід. Якщо на державний орган покладається більше функцій, то має бути й належне кадрове забезпечення. Скажімо, збільшується навантаження на відділ, що займається організацією соціальних виплат, то треба уникати скорочення працівників. А, якщо держава зменшує регулятивну функцію, скажімо, в сфері сільського господарства чи економіки, то відповідно має бути і скорочення кількості працівників у відповідних департаментах, управліннях економіки (особливо на регіональному чи місцевому рівнях)", - резюмує експерт.

Кількість державних службовців необхідно скоротити в кілька разів, а тим, що залишаться, встановити достойні заробітні плати. На цьому наголошує менеджер групи Реформа публічної адміністрації РПР Микола Виговський.

"Новий закон про державну службу позбавив частину людей статусу державних службовців, дозволивши на перехідний період перерозподіляти фонд оплати праці між тими, хто залишився. Але цього скорочення мало. Наступне відчутне скорочення відбудеться, коли частина повноважень в рамках децентралізації відійде від держслужби до посадових осіб органів місцевого самоврядування. Також необхідно поступово заміняти інструментами електронного урядування деякі функції, що зараз виконуються чиновниками. А фонд оплати праці постійно збільшувати. Бідний чиновник обходиться державі вкрай дорого", - додає Виговський.

Крім того, статусу держслужбовця не буде у президента, міністрів та їхніх заступників, прокурорів та працівників держструктур, які "надаватимуть послуги". Держслужбовцями більше не будуть радники, помічники і прес-секретар президента, помічники народних депутатів, службовці секретаріату спікера Ради і його заступників, працівники патронатних служб міністрів, а також помічники суддів.

Однак фактично революційного скорочення не відбулось поки-що. В кожній структурі скоротили або віднесли до обслуговуючого персоналу невелику кількість осіб, що менше від очікуваної цифри.

Місія №2: гідна зарплата

Доведення заробітної плати державного службовця до гідного рівня – ще один бажаний ефект реформи. Відповідно до Постанови КМУ №292 від 6.04.2016 з 1 травня 2016 зарплата держслужбовців мала зрости. Відповідно до запропонованої схеми посадові оклади державних службовців будуть підвищені (діапазон від 1723 грн. для спеціаліста в районі - до 12061 грн. на посаді керівника державного органу).

Важливо, що тепер частка посадового окладу (тобто фіксованої суми) в структурі заробітної плати державного службовця становитиме не 30%, а 70%.

"Це дозволить працівникові бути менш залежним від свого керівника. Адже раніше оклад становив лише 30% від зарплати, а решта – премії, надбавки, доплати, нарахування нарахування та виплата яких відбувалося в залежності від суб’єктивної оцінки керівника державного органу. А це вимагало певної лояльності підлеглого", - пояснює важливість новації Володимир Купрій.

Позитивним моментом мало стати те, що чиновник найнижчої категорії матиме посадовий оклад до 2018 року щонайменше дві мінімальні заробітні плати, зараз це майже 2600 гривень. Однак розмови про зростання мінімалки з січня 2017 року до 3200 гривень спричинили намір влади прив’язати зарплатний мінімум держслужбовця до прожиткового мінімуму, а не мінімальної зарплати.

"Однією з новел Закону про Держслужбу було стимулювати службовців до проведення реформ і підвищення мінімальних стандартів у державі - і для цього відповідно до європейського досвіду ми прив'язали кожну категорію держслужбовців до мінімальної зарплати. Раніше - найнижча зарплата держслужбовця була 800 гривень! Тепер мала б бути - дві мінімальні заробітної плати. Щойно Уряд заявив, що бюджет це не потягне, і Уряд буде просити внести зміни в Закон про держслужбу, відв'язавши категорії держслужбовців від мінімальних заробітних плат і прив'язавши їх до прожиткового мінімуму, який не зросте.

"Профанація у "великому підвищенні" в бюджеті та ще й крок назад у державній службі", - емоційно прокоментувала у своєму Фейсбуці Альона Шкрум, народна депутатка, голова підкомітету ВРУ з питань державної служби.

Однак бюджет вже виявився неготовим до декларованого зростання зарплат для держслужби. Після зростання 1 травня 2016 року, немало місцевих бюджетів відчули дефіцит коштів на виплату зарплат до кінця року. Бюджет на 2016 року приймався без урахування того, що з 1 травня 2016 року посадові оклади державних службовців збільшаться.

"Оклади дійсно збільшили. Оскільки кошторис витрат не переглядався з введенням нових окладів, в результаті майже в усіх РДА виплачується лише оклад та обов'язкові надбавки (за ранг, за вислугу років). На премії коштів немає. В результаті, якщо керівники управлінь і отримують більшу заробітну плату, ніж до 1 травня, то є спеціалісти, які, в кращому випадку отримують таку ж заробітну плату як до 1 травня, але й є випадки, коли і меншу (через відсутність преміювання)", - пояснює нюанси Мар’яна Рибій, експертка РПР.

Вирішити ситуацію на місцях намагаються по-різному. Наприклад, у Тульчинській РДА з Вінниччини на виплати основних складових зарплати (посадових окладів, надбавок, матеріальної допомоги) до кінця 2016 року не вистачає коштів в сумі 1237,3 тис. грн. Для економії тут з травня 2016 року держслужбовці направлялись у відпустку без виплати матеріальної допомоги, з вересня 2016 року у відпустку за власний рахунок, вакантні посади не заповнювались, а премії не виплачувались.

"В інших РДА ситуація гірша. Стає нормою направлення людей у відпустку на невизначений строк за власний рахунок. Але при цьому якщо відпустка більше 15 днів, стаж держслужби їм не буде зараховуватись. Ряд РДА починають переводити людей на неповний робочий день. З використанням цього інструменту до керівника можуть бути застосовані санкції. Законодавство забороняє створювати МДА кредиторську і поточну заборгованість, через це казначейство блокуватиме наступні виплати. В будь-якому випадку така ситуація дуже псує рейтинг державної служби, не кажучи уже про якість виконуваної ними роботи при недоукомплектованих штатах", - коментує Мар’яна Рибій.

Однак Кабінет Міністрів врахував звернення щодо проблеми фінансування держслужбовців і з метою забезпечення виконання норм Закону "Про державну службу" збільшив видатки на оплату праці з нарахуваннями працівників центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та закордонних дипломатичних установ України на 1,5 млрд. гривень. І хоча на засіданні профільного комітету заступник міністра фінансів озвучував цифру дефіциту коштів 1,7 мільярда, виділені кошти майже вирішать проблему.

Місія №3: прозоро вибрані професіонали

Щоб на державні посади потрапляли справді професіонали, кваліфіковані, з гарною репутацією та знанням справи – ось ще один момент, про який поклопотався новий Закон "Про державну службу".

Тож новацією є запровадження відкритих конкурсів на посади держслужби, які проводитимуть спеціальні комісії за участю громадськості. Особливо це стосується найвищих посадовців центральних органів виконавчої влади. Для конкурсного відбору на посади категорії А (державні секретарі міністерств, керівники та їх заступники центральних органів виконавчої влади, голови місцевих державних адміністрацій) створили Комісію з питань вищого корпусу державної служби.

Великим позитивом нової системи відбору є змога спостерігати онлайн за інтерв’ю кандидатів на посаду, а також дізнатись про оцінки їхніх письмових завдань. Так громадськість може стежити за перебігом і чесністю конкурсів. Ця опція і дала вже підставу для першого опротестування результатів.

Громадська організація "Геологія України" опротестовує  результати конкурсу на заміщення вакантних посад першого заступника та заступника голови Держгеонадр. У заяві активісти зазначають, що під час проведення конкурсу були зафіксовані порушення, які могли вплинути на його результати. Апелюють вони до відео з офіційної сторінки Нацдержслужби на YouTube.

"Як видно на відео, деякі учасники користувалися телефонами, фотографували монітор комп’ютера та надсилали повідомлення, що свідчить про порушення принципу законності та рівності доступу інших учасників, – йдеться у заяві ГО "Геологія України". – Під час розв’язання ситуаційних завдань деякі претенденти мали змогу виходити з аудиторій, де проходила підготовка відповідей для другого етапу конкурсу. Це може свідчити про можливість використання ними додаткових матеріалів для підготовки ситуаційних завдань". Ще один їхній аргумент – дві кримінальні судимості у переможця і те, що йому начебто не ставили профільних запитань.

Скандальним було і проведення конкурсу на посаду очільника Миколаївської ОДА. Сумніви у чесності перемоги викликало те, що кандидат відповів на 40 питань тестування за 6 хвилин і 4 секунди, тобто в середньому 9 секунд на питання. Неграмотність переможця стала інтернет-мемом.

Скарги лунають і щодо ситуативних завдань, які є другим етапом відбору. Мовляв, вони вузькоспеціалізовані і не дають змоги "влитись новій крові" у систему. Експерт РПР Микола Виговський зауважує, що вузькоспеціалізованість не є проблемою, оскільки претендент на високу посаду має володіти тематикою і знати нюанси роботи міністерства. Крім того, ситуативні завдання є перевіркою на менеджерське мислення і вміння діяти у стресах. Однак є ряд недоліків. Перший - неанонімність відповідей, що дає підставу ставити "правильні" оцінки потрібним кандидатам. Другий - мала кількість завдань. Кандидат повинен обирати з кількох десятків завдань, щоб виключити можливість ознайомитися заздалегідь. Третє, наголошує експерт, - жоден із членів Комісії не володіє фаховими знаннями рекрутингу.

"У ситуативних завданнях немає неправильних відповідей. Вони мають показати навички кандидата мислити, аналізувати, шукати варіанти вирішення проблем, стресостійкість. Також він повинен продемонструвати розуміння галузі, в якій працюватиме. А вже на третьому етапі ми маємо перевірити кандидата на репутацію, доброчесність, визначити його мотивацію. Я от маю два питання-мірила: "Яку останню книгу ви прочитали?" і "Як забезпечити прозорість в управлінні публічними фінансами ?". На останнє чітких відповідей майже не отримую. Хоча державні службовці, як ніхто, мають розумітися на сутності управління публічними фінансами і як прозоро ними управляти. На жаль, проведені конкурси засвідчили дефіцит гідних і належним чином підготовлених кандидатів, які спроможні забезпечити якість державного управління в сучасних умовах", - коментує Володимир Купрій, який має безпосередній стосунок до відбору кандидатів на найвищі посади держслужби.

Проблем у впровадженні реформи державної служби багато, однак якщо всі аспекти будуть враховані і виправлені – за кілька років и можемо сподіватись на результат, який задовольнить і держслужбовців, і громадян, і міжнародну спільноту, яка спостерігає за нашим реформами.