Найважчий шлях

Скажи мені, за кого ти воюєш - і я скажу, хто ти. Так можна перефразувати відомий вислів у реаліях нашого, важкого для України, часу. Війна навиворіт вивернула душі, шар за шаром зняла з людських сердець усі захисні споруди, одразу показавши, хто є мильною бульбашкою у яскравій обгортці, а хто - чистим сяючим діамантом серед тисяч різноманітних обгорток з порожнечею усередині.

Цей чоловік захищав свою землю, і для нього не існувало іншої Батьківщини, окрім тієї, де він вперше побачив світ.

Геннадій Павлович Парасочка (позивний Колобок) народився 29.09.1975 року у селищі міського типу Північне Донецької області.

Закінчив школу №11, після чого продовжив навчання у професійно - гірничому ліцеї. Відслужив строкову службу в Артемівську.

Був призваний за мобілізацією до лав ЗСУ у лютому 2015 року, службу проходив у 81-й десантно - штурмовій бригаді, а 09.10.2017-го підписав контракт та був призваний Константинівським ОМВК Донецької області.

Солдат, номер обслуги гранатометного відділення 3-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув о 9.55 на Світлодарській Дузі від поранень, отриманих під час обстрілу наших позицій із БМП-1, АГС, та стрілецької зброї.

Похований 10 грудня у Торецьку. У нього залишились батьки.

Коли ти є молодим та сильним чоловіком, і на землю твоїх пращурів приходить лихо, ти або біжиш, або стаєш на його бік, або вступаєш з ним у бій. Інших варіантів немає. Цей чоловік обрав найважчий, але той, завдяки якому він міг спокійно дивитись в очі батькам та власній совісті.

Спи, солдате. Відпочивай. Ти переміг на своїй війні.