Монополія адвокатури: чи готова Україна?
Пригадуєте, як Роберт Росс позичав гроші на юриста і потім довго їх відпрацьовував й повертав Фріслендеру? Якщо ви читали Ремарка і його геніальні “Тіні в Раю”, тоді точно пам’ятаєте. Ці емоційно сильні сторінки описують життя нелегального емігранта в США. В його свідомість постійно вриваються відголоски пережитої війни, боротьби за виживання, картинки спраглої Європи та... питання фінансового характеру. Особливо сильний епізод – розрахунки, заробітки та позики на оплату послуг юриста. Здавалося, що така “розкіш” для нього була майже непосильною.
Чи не чекає така перспектива українських громадян? Чи не призведе монополія адвокатури до того, що доступ до правосуддя стане прерогативою обраних чи заможних?
Нагадаю, що наразі законодавець визначився – монополії адвокатів в Україні бути. Не одразу, а поступово, але все ж бути. Ми повинні готуватися до нових реалій та розуміти усі тонкощі майбутніх змін. У нас є три роки, щоб повністю перейти на нову систему взаємодії з судом. Адвокати щасливі, інші юристи не дуже. А що наші громадяни? Що ці новели означають для них? А для бізнесу? А для суддів?
Пропоную розібратися, розвіяти існуючі міфи та зрозуміти, як буде функціонувати нова система.
Не буду лукавити, як суддя, я радий, що відтепер зможу комунікувати з представниками захисту “однією мовою”. Від цього виграють всі, адже досить часто через непрофесійних представників розгляд судових справ затягується, а громадяни змушені поступатися своїми інтересами та програють не зовсім безнадійні справи. Адже погодьтеся, що зрозуміти чи є та чи інша особа достатньо кваліфікованою для відстоювання ваших інтересів у суді досить складно, особливо будучи не юристом.
Високі стандарти якості – ключовий аргумент “за”
Як довіритися людині? Просто на “чесне слово”? Звісно ризикнути можна, але інколи ризики надто серйозні. Тому краще, якщо перевірить знання та вміння вашого представника професійна команда. Зазначу, що для того, аби стати адвокатом необхідно пройти цілу низку професійних випробувань: мати відповідну освіту, стаж роботи, скласти іспити, пройти стажування. Відповідно ми можемо зробити висновок, що людина, яка має адвокатське свідоцтво – це дійсно професіонал, якому можна довіряти та послугами якого користуватися, як мінімум, - безпечно.
Тобто нововведення буде гарантувати, що адвокат, який захищатиме ваші права у суді, отримав необхідні знання, а його кваліфікацію було перевірено.
Ті, хто систему виключно професійного захисту у судах не підтримує наводять аргумент, що монополія – це завжди погано. Не буде конкуренції – не буде належного рівня послуг. На мою думку, це твердження є досить непрофесійним та пов’язане виключно зі значенням слова “монополія” та його емоційним забарвленням. Мій контраргумент – а що адвокати між собою конкурувати не будуть? Сарафанне радіо перестане працювати? Ми заплутаємося у тому, хто в нас на ринку найсильніший гравець? Звичайно, що ні;) Конкуренція буде, але лише між професіоналами.
Тому логіка підказує, що рівень послуг навпаки зросте.
Переваги для бізнесу
Навіть великі корпорації не завжди задумуються про те, що адвокат має переваги перед звичайним юрисконсультом при представництві інтересів в суді. По-перше, доступ до деяких державних реєстрів. Такий доступ беззаперечно спрощує та пришвидшує роботу над запитами клієнта. По-друге, адвокат несе повноцінну дисциплінарну відповідальність за порушення закону, за які він може позбутися свого свідоцтва. Також одразу зауважу, що за умов монополії кожен адвокат цінуватиме свій статус “в квадраті”, бо втрата статусу адвоката буде дорівнювати втраті професії й доходів. Ключове - адвокат наділений рядом прав, які надають широкі можливості для захисту інтересів клієнта. Наприклад - адвокатський запит. Між іншим, за ненадання відповіді на адвокатський запит встановлена адміністративна відповідальність. Ще одна перевага - відносини клієнта та адвоката захищені законом, адвокатська таємниця – вагомий аргумент “за”.
Ще один “плюс”
Як на мене, нам необхідно користуватися найкращими практиками, адаптуючи їх під українські реалії. У США та у 17 країнах Європи інститут адвокатської монополії успішно функціонує. Проблем доступу до правосуддя у цих країнах фактично немає, рівень захисту та представництва інтересів – високий.
Україна впевнено крокує проєвропейською стежиною, тому давайте будемо послідовними й діяти дійсно комплексно, а не точково. Тільки так можна досягнути результату. Запровадження монополії адвокатури на 100% відповідає цьому принципу.
Ризики і мінуси
Одразу зазначу, що розуміючи українські реалії, ми стикаємося з потенційним корупційним ризиком, що пов’язаний з доступом до професії. Зрозуміло, що з запровадженням адвокатської монополії все більше юристів зажадають отримати адвокатське свідоцтво. Чи не призведе це до виникнення певних неформальних стягнень та штучного створення перепон для отримання такого бажаного свідоцтва? Думаю, це питання варте уваги та жорсткого регулювання.
Платити дорого
Будемо реалістами. Наразі адвокат для пересічного українця – це розкіш. Майже така, як і для Роберта Росса. Але, на моє переконання, цю проблему потрібно вирішувати по-іншому. Не обмеженням адвокатської монополії, а підвищенням рівня життя наших громадян. Знову згадуємо, що ми реалісти і розуміємо, що за рік рівень життя наших громадян круто не злетить до рівня американців чи японців. Тому для тих, хто не знає, розповідаю про існування Координаційного центру з надання правової допомоги.
Наразі по усій Україні працюють центри, що абсолютно безкоштовно надають первинну та вторинну правову допомогу для малозабезпечених верств населення. Саме у такому центрі громадянин може отримати своє гарантоване Конституцією право на захист.
Що стосується якості послуг таких центрів, на жаль, не відповім. В суспільстві існують неоднозначні думки та коментарі. Між іншим, якщо ви особисто стикалися з бюро безоплатної правової допомоги, діліться враженнями у коментарях.
Дефіцит адвокатів
Наразі у маленьких містечках з адвокатами не все так прекрасно, як, наприклад, у столиці. Так, ми визнаємо, є певний дефіцит. Але я переконаний, у новому році кількість бажаючих стати адвокатами зростатиме і кількість осіб, які отримають відповідне право теж зростатиме з геометричною прогресією.
Підсумовуючи, зазначу, що монополія адвокатури для України – це швидше явище позитивне, ніж негативне, але все ж потребує певного доопрацювання. І чи є таке реформування для нашого суспільства “на часі” – питання дискусійне.
Але все ж я є прибічником позитивних змін в контексті професійного підходу до конкретної роботи. Коли кожен прагне реалізуватися у тому напрямку, у якому вдається працювати максимально якісно та продуктивно, ми спостерігаємо якісні глобальні зміни у суспільстві. Переконаний, це і є одна зі складових рецепту побудови успішної країни!