Куди зникають чоловіки, коли за кермо сідають жінки?
Я за кермом уже 20 років. Люблю це діло) Вперше на сидіння водія мене посадив батько, мабуть, тому я підсвідомо була налаштована на гендерну рівність у цьому питанні. Але сьогодні навіть не про це. Останнім часом бажання кермувати зовсім немає. Ні, я їжджу щодня, накатую навіть до 100 км за день, бо мушу (живу за містом, а робота, школа в дітей – у місті). Але щойно доїжджаю до першої заповненої автівками вулиці, настрій псується дуже швидко.
Причина – неймовірне хамство водіїв-чоловіків. Ви не зауважили, що останнім часом рівень нервозності, кулакопогрожування, викрикування матів і т. д. – просто зашкалює? Це зауважую не лише я, на жаль… І таке враження, що найбільш агресивні у цьому плані зриваються, звісно, на слабших. Я не лише про жінок за кермом, а й про тих, що їде на дешевшому чи не на такому презентабельному авто.
«Куди ти лізеш?», «хто тобі машину дав?», «тупорила вівця», «поворот включи, дибіл», «як ти паркуєшся, ідіот»… Звідки стільки жовчі та люті?! Господи, хочете пройти прискорений курс із вивчення матів та красномовних посилань і побажань (на жаль, не всього найкращого) – вам на дорогу.
О, я вже чую: «Дамочка, як ви зі слабкими нервами й такі образливі, то краще їздіть на трамваї!» 15 років у журналістиці, 10 з них на ТБ з прямими ефірами – з нервами у мене все ок) Та й під час зйомок репортажів часом наслухалась такого, що й ну. Але річ не в цьому: просто гидко якось. Так, я жінка, я їжджу на механіці, кермувала і «Жигулями», тепер послуговуюсь трьома різними автівками (не всі мої ;). За роки водійства ні разу не переплутала газу із гальмами, не зробила жодної ДТП чи зіткнення. Утім навіть якби була типовою дамочкою із анекдотів про жінок-шоферів, хіба це дає «зелене світло» чоловікам виливати на жінку потоки лайки та образ? Чому в магазині/в метро/на дискотеці/, коли хтось когось штовхнув чи став на ногу, не зразу у відповідь – мати? Відколи дороги стали якоюсь особливою територією?
Не буду зараз розводити: ось, ми рухаємось у Європу, де щойно ввімкнеш задню передачу і всі тебе пропускають. До чого тут Європа? Наш водій, коли туди потрапляє, поводиться як людина, то чому ж він тут, на українських вулицях і дорогах, бидло бидлом?!
Я не прошу мене любити, я вже навіть не кажу про повагу, але принаймні якась адекватність у поведінці, переконана, мусить бути.
Раніше ми посміхались із міліції та даішників. Тепер можна сміливо реготати із себе. От просто спробуйте: проїдьтеся авто вулицями вашого міста у годину-пік. Як вам, нормально?
Коли нормально – тоді, звиняйте за витрачений на читання час, і проблема у мені. Тим часом маю ще десяток років, щоби пояснити 8-річному синові, як має поводитися справжній чоловік у критичних ситуаціях. Дуже сподіваюсь, що мені це вдасться.
"что есть залог порядочности? - Страх"....
якщо простіше невідворотність покарання...при порушенні ПДР поліція просто не реагує...бо в "наявності" знання про "стоянка заборонена" й "кирпич"....а як складають адмінпротоколи то плакати хочеться від безграмотності...
безнаказаність породжує вседозволеність...
Может вопрос не в том куда мужчины деваются, а в том, почему многие женщины садясь за руль остается женщинами, а не превращается в водителями?
Когда автомобиль был роскошью, давили каждого, кто осмелился выйти на дорогу и даже наказания особо не несли.
Про стиль водіння переважної більшості жінок я вже мовчу, хоча знаю принаймі де-кількох жінок, які дадуть фори багатьом чоловікам, але це скорше виключення із правил.
Чоловіки, дамочка, залишаються у вашій постілі. А поспіль у жітті з'являються громадяни та учасники руху з правами та обов'язками. Таке враження, що деяким як сказали що вони дівчатки, так вони і забули подоросчати. От я ніколи за все життя не чув щоб чоловік 40-50 річного віку сказав: "я хлопчик", а жінки в любому віці без сорому кажуть про себе: "я дівчинка". Наче це якась індульгенція.
скоштувала ₴&я???)))
Л. Пиддеревянський
а сын твой прозреет от правды на дорогах
и извените - не прокатит))
А, взагалі, є приказка - "якщо на дорозі тобі всі заважають - значить ти щось робиш не так". І стаж тут ні до чого.
Долгое время автомобиль был у нас средством роскоши и имели его не все,потому и за рулем были преимущественно мужчины.В европейских странах,где авто у каждого,не возникает проблемы-женщина или мужчина,главное,какой ты водитель и как соблюдаешь пдд.У нас многие еще живут в прошлом,отсюда и отношение к женщинам на дорогах.Любая их ошибка громко обсуждаеться,злорадство,хотя сами мужчины нарушают больше.Дело не в процентном отношении,а в характере-мужчины более рискованные,женщины более осторожны.Говорю как водитель с 20ти летним стажем,многое наблюдала на дорогах.Хоть я ни разу не сделала дтп на дорогах(слава Богу),со стороны мужчин не раз встречала иронию,от тех,кто не раз делал аварии.
Это культура человека.Желание превозноситься над кем то,унизить,чтоб на фоне другого самому смотреться выше-чувство неполноценности и заниженная самооценка.Утверждаться за счет унижения других.Дороги,как и любые кризисные,конфликтные ситуации-проявляют,что внутри человека.
А ще коли пропускаєш бабу, то 90%, що вона не подякую аварійкою. Серед чоловіків таких 10%
Повторюсь, я ничего не имею против дам, против дам за рулём, против светловолосых от природы дам, против крашеных дам во всех сочетаниях. Но увы, это система... Я не буду говорить, что все дамы за рулём - это кошмар. Но я говорю, что как минимум 70% кошмаров за рулём - дамы.
Значение имеет только действия психотипа в определенных повторяющихся ситуациях.
Кроме разнополых дебилов, возомнивших, что плотно держат Бога за бороду сидя за рулём статусного "точила", на наших дорогах ещё встречается самоутверждающееся быдло в разной степени "убитости в хлам". Вот от них и стартует хамство.
А гендерный вопрос связан лишь с существованием отдельной группы хитро#опх индивидов, считающих, что имеют талант и природные данные для "пропетлять между каплями" и ездить "на ручнике". Теоретически, это перманентное состояние почти всех "нормальных" водителей до первого "залета" и проходит с опытом. А на практике, женщинам тяжелее отказаться от идеи преимущества на дороге за счёт внешних данных.
Живу в обласному центрі, досить давно їжджу, приблизно стільки ж, як ця пані, але я жінок за кермом, як правило, пропускаю. Єдиний мій гріх перед водійською категорією прекрасної статі - ставлюсь до неї іронічно.