Стріляти заради миру.

В Гранітному, де в 14-му стояла 72-га бригада, був публічно проукраїнський дідусь. Убили.

Ми лазили під Горлівкою. Біля Майорську, шахта "Южная". Поруч малесенький посьолок. "Був тут у нас один український чолов'яга. Не боявся з нами розмовляти. Зарізали".

На фото блок-пост під Волновахою. Знаменита всім "Я - Волноваха". Сепари обстріляли його з "Градів" прямо в момент, коли там було повно цивільного транспорту і автобусів. (Запис радіоперехоплення)

Сепари сказали, що укропи міною взірвали самі себе. Там міни(різного класу тяжкості МОН) ставив в тому числі Andrii Medved'ko. Міни звісно стояли фронтом до можливого наступу з боку Докучаєвська. Тож попри загальну сміхотворність сепарської брехні, можемо заперечити її фактично.

В Авдіївці під час зачистки я затримав малолітнього генія соцмереж. Хлопець розкрутив кілька груп на півмільйона підписників. Працював на сепарів. Що робив? Фотошопив докази мовляв укропи "развєрнулі своі пушкі і палят по своім, абстрєлівая Авдєєвку". Сам під сепарськими бомбардуваннями сидів, але дезу розганяв-розганяв-розганяв...

В Криму за кілька днів до референдуму футбольним хуліганам з українського спротиву передали "звалюйте в Україну або всі сядуть", розповідав Руслан Морской. І таки посадили в Криму усіх. Просто так. Скіки там режисеру Сенцову дали? Двадцяточку?

Ворог до нас немає жодної жалості.

Читали Еріха-Марію Ремарка "Час жити і час помирати"? Класик світового пацифізму підневільно проповідує протилежне. Головного героя Гребера шльопнули. Він пошкодував совєтського партизана - той застрелив його в спину.

Жалібність та поразницька сльозливість щодо ворога - це смерть.

Безумовно колись настане мир. Йтимуть переговори.

Дуже доречно щоб на той момент останній уцілілий заляканий сепар ставив підпис у стінах київського слідчого ізолятору.