Кубів і лотереї

16 лютого в будівлі Уряду під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України Кубіва С.І. відбулась нарада, яка могла б бути першим та найважливішим кроком для виходу лотерейного ринку з тіні. Могла б бути якби...

 На жаль, нарада, яку я щиро сприймала як можливість доповісти Першому віце-прем’єр-міністру про результати дослідження лотерейного ринку (адже в запрошенні саме так і було зазначено "прошу бути готовим доповісти з проблемних питань ринку лотерей та азартних ігор") перетворилась на примітивну виставу. На моєму прикладі було яскраво продемонстровано, що буде з тими, хто не згодний, розбирається в питанні та не боїться говорити.

Я говорила одну хвилину, лише одну, до того часу, поки Перший віце-прем’єр-міністр розразився громом з приводу того, що моя інформація для нього не має значення, що не треба тут читати лекції, що мене на цю нараду ніхто не запрошував. А ще він сказав, що потрібно розібратись уважно, як я сюди потрапила. Нагадав, що напише заяву в НАБУ на тих, хто тут блокує надважливий нормативний акт (ліцензійні умови). І в кінці промови вирішив - потрібно ще видалити мене із зали, і просто вигнав.  

І так, це була нарада в Кабінеті Міністрів України. Центр Європи, 2018 рік…  

Що такого я могла сказати та що вже встигла за ту 1 хвилину, яку мені дали говорити до того, як виставили з зали? За що так переживав Степан Іванович, що навіть вдався до таких примітивних маніпуляцій, потоптавшись по всім правилам не тільки регламентів, а й звичайного етикету та людського відношення? Мабуть теж саме, що змусило його так серйозно та оперативно зайнятись прийняттям саме цього підзаконного акту саме зараз? Не зобов’язань перед МВФ або важливими для держави реформами, а саме ліцензійними умовами до лотерейних операторів!

На початку Степан Іванович дуже переконливо говорив, про те, що ліцензійні умови потрібно прийняти, бо це мільярди в бюджет. І саме з цього почалась моя хвилина.

Я нагадала, що Міністерством фінансів закладено в бюджет 2 млрд грн надходжень від лотерейних операторів, що отримають нові ліцензії. Але саме операторІВ, тобто двох за розрахунками Мінфіну. Але з нормою про те, що працювати на ринку зможуть лише ті, хто вже має досвід роботи десять років, у нас коло всіх можливих в світі компаній звузилось до трьох: УНЛ, МСЛ та Патріот. Дві з них (МСЛ та Патріот) внесені до санкційного списку. Залишається одна УНЛ. Проста математика.

Однак, Мінфін дуже так серйозно та поважно наголошував, що на лотерейний ринок можуть ще вийти державні банки. Заступник Міністра фінансів серйозно, без жартів пропонував державним банкам високоризикований лотерейний вид діяльності з не найбільш підходящою репутацією для банків взагалі (мабуть тільки в лотерейних салонах України можуть вести перестрілки різні "охоронні" угрупування).

До того ж Мінфін планує, що держбанки ввійдуть на лотерейний ринок не просто так, а шляхом отримання ліцензії, яка коштує майже мільярд гривень! Мільярдів гривень коштів державних банків за надання їм права займатись лотереями! І навіть не задавався питанням, а які ж функції виконують саме державні банки, і чому так важлива для державного банку фінансова стабільність та платоспроможність. І про те, навіщо Ощадному банку платити 1 млрд грн за напрямок бізнесу, яким він не займався мінімум п’ять років, маючи на це повне право на підставі діючої ліцензії оператора лотереї, продовженої в 2013 році.

Саме про це я і встигла сказати, звернувши увагу, що потенційний оператор у нас залишається один. Після цього мені не дали сказати жодного слова крім "до побачення", коли я покидала залу.

…Рухаючись вулицями міста ми помічаємо як закрився магазин, а на його місці з’явився так званий "лотерейний зал". Як так само зникали аптеки, книгарні, кафе, а на їх місці з’являлись "лотерейні зали". Це тенденція останніх років. Раніше ми з вами цього не помічали. Зараз пішки від одного залу до іншого - п’ять хвилин. І ми всі з вами разом робимо вигляд, що це приміщення Державних лотерей. Вдумайтесь, там де в середині "лотерейні термінали з ефектом прокручування барабанів", висить вивіска, що це все всередині приміщення називається "Державна лотерея". І для державних мужів це не є проблемою. І те, що діти у нас в таких "державних лотереях" прогулюють свої навчання в школі. І навіть те, що прямо поряд з лотерейним залом стоїть ломбард, який приймає вже пилесоси, електричні чайники та праски. Проблемою є те, що операторам потрібно на заміну старим ліцензіям видати нові. Це все, що зміниться на ринку. Крім звичайно однієї маленької деталі - операторів буде не три, а лише один. Все піде в одні руки.

В 2013 році державний бюджет отримав від лотерейного бізнесу 321 млн грн, вже в 2015 податки перетворились на 26,5 млн грн. З тисяч "лотерейних залів" бюджет отримав у порівнянні з найгіршим роком правління Януковича менше на більш ніж 90%! Ми зробили купу важливих реформ та подолали багато масштабних корупційних схем! Так чому б нам не наважитись та не зруйнувати ще одну, довівши тим самим українцям, що ми прийшли чесно працювати?

На жаль, це також не цікавило модератора цієї наради. Його цікавили ліцензійні умови, в яких "електронним контролером" сплати коштів до бюджету виступають реєстратори розрахункових операцій – саме ті, що видають чеки. Не електронна система прийняття ставок, як у всьому світі, до якої в он-лайн режимі підключений контролюючий державний орган, який бачить в режимі реального часу, що відбувається з продажем лотерейних білетів у оператора, а звичайний реєстратор розрахункових операцій, за роботу якого відповідають люди, від яких і залежить чи вся готівка проходитеме через оподатковану касу. Про це, та ще про десяток речей я хотіла сказати та доповісти посадовим особам Уряду, які формують політику держави на лотерейному ринку та відповідають за наслідки формування. Однак не змогла.

Потім він зателефонував, просив вибачення, та посилався на те, що як людина він мене розуміє та чудово знає, що відбувається на ринку, але як Перший віце-прем’єр-міністр та модератор вимушений був вчинити саме так. Ще через кілька хвилин зателефонував "Цензор" та взяв мій коментар. А вже ввечері я спостерігала як ыз шаленою швидкістю знімались передруківки новини "Цензору" з різних сайтів. Не виключаю, що про мене почнуть розганяти плітки, аби змусити вас не слухати, що я розповідаю про те, як мільярдний ринок намагаються по-тихому віддати в руки однієї компанії, власники якої зареєстровані в офшорній зоні.

І на сам кінець, я дуже сподіваюсь, що 22 лютого 2018 року в АМКУ буде кворум та ми зможемо розглянути проект звіту та пропозиції Уряду щодо тих заходів, які ми пропонуємо вжити державі на ринку задля того аби він працював прозоро та в умовах здорової конкуренції. Коротко про пропозиції за посиланням.