Хроніки дії правок Лозового в КПК: кейс по трупах. Перші підсумки

16 березня були введені в дію зміни до КПК, якими хотіли зробити як краще, але вийшло… небезпечно для держави.

Правки запровадили судовий контроль за призначенням експертиз під час досудового розслідування, судовий порядок отримання дозволу на обшук через один-єдиний суд області, такий же порядок обрання запобіжних заходів, новацію з оскарженням повідомлення про підозру тощо.

Зауважу, що правки Лозового привнесли до КПК не лише погані новели. Були і позитивні речі, зокрема, право адвоката бути допущеним до місця проведення обшуку, з чим на практиці завжди виникали проблеми.

Проте, ложка меду аж ніяк не змінила ту бочку дьогтю, яку перекинули на правоохоронну і судову систему, а у підсумку – на потерпілих, які будуть все більше відчувати свою безпорадність у своєму горі.

Перший кейс хочу присвятити видачі трупів – темі, навколо якої зламано багато списів останнім часом.

Автор поправок в КПК всюди відзвітував, що колапсу не відбулось. Все працює як і раніше. Жодних проблем не спостерігається. Спробуємо розібратись, чи відповідає це дійсності.

Спершу, потрібно зауважити, що не у всіх випадках необхідно відправляти тіло на експертизу. Згідно статті 238 КПК «труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті». Проте, це здійснюється лише у випадках виявлення трупів людей, смерть яких настала раптово або при нез’ясованих обставинах та поза місцем проживання. У інших випадках (а це 2/3 від загальної кількості) видача трупів здійснюється не на підставі висновку експертизи, а на підставі висновку щодо ненасильницької смерті людини.

Експертизи призначаються лише там, де є підозра про кримінальний характер смерті і встановлення причин смерті потребує висновку експерта.

Якщо раніше постанову про призначення експертизи здійснював, як правило, слідчий, то вже понад тиждень це виключна преференція слідчого судді. Раніше слідчий направляв тіло в морг одразу з оформленою постановою про призначення судово-медичної експертизи. Зараз слідчий готує клопотання слідчому судді, направляє його в суд і чекає на розгляд суддею. КПК зобов’язує розглянути таке клопотання не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Після цього (якщо суддя вклався у термін), потрібно забрати ухвалу та передати її в експертну установу і  лише потім може бути проведена експертиза. Далі тіло з письмового дозволу прокурора може бути видане родичам для поховання. Отакий механізм…

Я спробував зібрати дані щодо реалізації на практиці цих новацій.

Що маємо після тижня дії правок Лозового?

1.  Раніше строк видачі тіл після експертиз складав, переважно, 1-2 дні. Тепер близько 20% трупів затримують для видачі на 3 і більше днів. Лише за перший тиждень дії правок понад 120 трупів видано з затримкою у 4 і більше днів, половина з цієї кількості видано родичам пізніше, ніж через 5 діб! Що це означає для кожної з цих родин розказувати, думаю, не варто, але очевидно, що доцільності в штучному затягуванні можливості попрощатись з загиблим родичем немає. Найбільше проблем з затримкою розгляду клопотань слідчих виникають в судах, які розташовані в обласних центрах. У цих судах до цієї кількості клопотань додаються ще всі (!) клопотання з області від слідчих щодо проведення обшуків, необхідності затримання осіб тощо.

2.  Значно загострилась проблема розкриття злочинів у зв’язку з відсутністю в окремих судах графіків чергувань слідчих суддів та працівників канцелярії у неробочі дні. В деяких судах відпустка або навчання суддів стає на заваді ефективного досудового розслідування. Негативним прикладом першого тижня дії нових норм КПК став Київ. За нашої інформацією, слідчі судді аж двох київських судів (Печерського і Подільського районів) протягом 15-26 березня перебували на навчанні, через що жодне клопотання слідчих не було прийнято до розгляду і розглянуто.  Це накопичує проблеми і затягує строки розгляду клопотань слідчих. Думаю, варто було б Державній судовій адміністрації спільно з органами суддівського самоврядування посприяти вирішенню цією проблеми. Хоча, розумію, що вирішення ще більшої проблеми - кадрового «голоду» в судах - не є їх компетенцією. На цьому фоні трагікомічно виглядає заява ГРД про припинення участі ради у процесі кваліфікаційного оцінювання суддів.

3.  І все ж цифри, можливо, не так вражають. Немає мітингів з трунами, як це прогнозували деякі політики. Але… зі слів слідчих і експертів-медиків, з якими мені вдалось поспілкуватись, вимальовується інша, не менш страшна проблема. Раніше у випадку будь-якого сумніву слідчий направляв труп на експертизу. Це дозволяло мінімізувати укривання кількості вбивств (саме тому при звітах поліції за минулий рік я писав, що звіт по розслідуванню вбивств є найдостовірнішим, адже скрити це складно, мало хто в цьому був зацікавлений). Тепер ситуація має всі шанси змінитись – слідчі не намагатимуться у будь-якому сумнівному випадку направити труп на експертизу, а будуть обходитись, так званими, довідками лікаря (начебто, через ненасильницьку причину смерті). Цьому сприяє, по-перше, завантаженість суддів і прямі прохання від них зменшити кількість клопотань; по-друге, острах керівництва підрозділів поліції мати проблеми з затягуванням розгляду клопотань в судах і отримати погану статистику («нагорі» можуть визнати таких керівників неефективними у налагодженні співпраці з судами); по-третє, перевантаженість моргів в багатьох містах, де немає достатніх умов для тривалого зберігання трупів; і нарешті, по-четверте, природній тиск з боку окремих родичів пошвидше віддати тіло для поховання. Все це стимулює слідчого «закривати» очі там, де є сумнів, там де немає часу, або там де є інтерес…

Що в результаті?

Як підсумок, кількість латентної (скритої) насильницької смертності може значно зрости. І це дуже сумно і загрозливо.

Затримки з видачею трупів будуть списуватись на «місцеві» проблеми, з яким сам на сам залишаться родичі загиблих.

Крім цього, невдоволення родичів у випадках відвертих приховувань вбивств можуть деколи переростати у масові бунти, які будуть спрямовані як проти поліції, суддів, так і влади загалом. Нажаль, в цьому є багато зацікавлених сторін - значно більше, ніж, тих, хто проштовхував в парламенті правки Лозового. 

Окрему історію поховання за новими правилами КПК в Харкові можна почитати тут: https://censor.net/news/3056843/v_svyazi_s_popravkami_lozovogo_zatyagivayutsya_sroki_zahoroneniya_lyudeyi_umershih_na_vyhodnyh