Етноцид українців і геноцид кримських татар — справа рук одних і тих же людей!
"За визначенням відомого історика Тімоті Снайдера, на території сучасної України протягом 20-го століття загинуло найбільше людей, ніж будь-де у світі, тому він назвав їх “криваві землі”. Чому для українців є надзвичайно важливо, щоб справедливість у питанні усіх народів, які жили і страждали на території сучасної України, була дотримана? - Тому що українці знаходилися у такій самій ситуації. І коли українці говорять про те, що голодомор потрібно визнати геноцидом, то закривати очі на ті інші геноциди, які відбувалися з нашими братніми народами і загалом усюди у світі було б неправильно.
Сам цей термін “геноцид” належить Рафаелю Лемкіну, який, між іншим, закінчив Львівський університет, а згодом почав говорити і про вірменський народ і про голокост і про голодомор і про інші трагічні сторінки багатьох народів. Безумовно у знищені кримських татар складається та ж сама ситуація, особливо якщо подивитися на відсоток тих людей, які загінули під час примусової депортації..
Якщо Ви зараз відкриєте українську Вікіпедію, то Ви, напевне, як і я просто жахнетеся! Томущо там практично виправдовується знищення або знаходяться виправдання для Сталінського режиму як нібито "знищення народу, який пішов на співпрацю з Гітлером", а також застосовуються всі інші ганебні міфи, якими виправдовувалося знищення цього народу. Очевидно, що необхідність знищення була зовсім у іншому. Сталін таким чином будував імперію і знищував ті народи, які не хотіли у цій імперії жити і боролися за свої права.
Частина моєї родини належала до півночі Львівської області, яка була приєднана до Радянського Союзу лише у 53 році. Спочатку це була територія Польші, туди зайшли німці і виселили усіх євреїв, потім туди зайшли поляки і виселили усіх українців, а потім прийшла радянська система, яка виселила звідти усіх поляків, а українцям, які там жили було заборонено повертатися на ці території протягом досить довгого часу. І зараз ці території заселені зовсім іншими людьми. Коли ми дивимося, що відбувалося з українським населенням на території Польщі, а саме я маю на увазі акцію Вісла, - це теж ганебна сторінка, яка теж фактично з метою побудови мононаціональної держави. Українці боролися за свою державу і люди гинули, але відсоток людей, які гинули був значно менший від відсотка кримських татар..
Але те, що відбувалося з українцями було фактично етноцидом, у той час коли те, що відбувалося з кримсько-татарським народом – це було знищення половини цього кримсько-татарського народу. А це було у один і той же час і робили це одні і ті самі люди. І це не випадок – це було бажання знищити таку велику кількість людей, тому очевидно, що стояло завдання зробити вигляд нібито їх просто переселяють, а фактично довести цей народ до лінії виживання або до цілковитого знищення. Тож, з моєї точки зору, це чистий приклад геноциду!
І представникам кримських татар було і є принципово важливо на усіх рівнях і визнання самими українцями цього факту. І тому ця чесність з самими собою і тими народами, які живуть разом з нами і мають право мати свої автономії – це і є та політика, якої ми маємо сьогодні дотримуватися."
З виступу на круглому столі "Розслідування депортації кримськотатарського народу в 1944 році: проблеми і перспектива" 27 квіт. 2018 р.
