Про Марш рівності та нелогічну логіку

Я ПІДТРИМУЮ МАРШ РІВНОСТІ

Я завжди його підтримую. З однієї простої причини - усі люди народжуються рівними. Однаковими у своїх правах. Все.

На цьому пост можна і закінчити, і зайнятись підрахунком тих, хто сам скакнув у відфренд, і тих, кого відправила туди я. Бо дуже зручний момент, аби почистити ряди, ну, правда. :)

Але ж деякі тут же й скинуться:

- Ага! Ось ви підтримуєте ваш гей-парад, а ось вам, ось!

і кинуть посилання на допис, де Євген Карась намагається довести, що всі ЛГБТ-активісти є упевненими сепаратистами.

Ну, по-перше, вкотре повторюю – не гей-парад, а прайд. Погугліть слово. Або – Марш рівності.

А по-друге – я вражена. Я аплодую. Я щиро захоплена вашою логікою. Звучить вона так:

«Якщо кілька ЛГБТ-активістів висказались неоднозначно про події в Україні – це означає, що усі ЛГБТ України є сепаратистами»

Продовжимо логічний ряд далі:

-  Якщо водій-фронтовик збив людину на дорозі, це означає, що усі фронтовики вбивці

-  якщо вчителька однієї школи утретє вийшла заміж – це означає, що всі вчительки України не сповідують сімейні цінності

-  якщо сімейна пара насилувала свою чотирьохрічну дитину і ще й знімала це на камеру і продавала такі відео – це означає, що всі сімейні пари України насильники і педофіли

-  якщо я дихаю, коли сплю – це означає, що я сплю, коли дихаю

-  якщо Євген Карась не воював на українському фронті – це означає, що він є латентним сепаратистом

-  і так далі

Смішно?

От і мені смішно від цієї «логіки». Йдемо далі і розглянемо ще одну претензію до ЛГБТ

-  Вони жодного разу не виділили грошей для підтримки української армії!

Ну, братця, по-перше, це теж нелогічно. От, наприклад, деякі політики непомічені у виділенні грошей для фронту, та ж сама Юлія Володимирівна – а багато хто йде за них голосувати, принаймні за неї.

А по-друге – я, фронтовий волонтер Діана Макарова, заявляю – геї та лесбійки, а також трансгендери, постійно допомагали армії і продовжують допомагати.

Я, фронтовий волонтер, дуже люблю розважатись при цьому, наприклад так – приїхавши до якогось підрозділу і зустрівши раптом активного поборника традиційних цінностей, волаючого:

- Пока ми тут, на фронті, ці геї хоч чимось допомогли армії?

я тут же відповідаю:

- Так, допомогли й допомагають. Ось ці планшети та біноклі з трубами розвідника, такі потрібні вам, закуплено саме на гроші оцих самих геїв та лесбійок. Забрати назад? – «наївно» хлопаю очима я.

Мені кліпають очима у відповідь. Єдине, що можуть спитати:

-  Це правда?

Так, хлопчики й дівчатка, це правда. І поки ти, отут, на війні – оглянься навколо. Цілком може бути, що поруч з тобою воюють і ці самі геї і ці самі лесбійки.

Прикладів чимало. Я і сама знаю не одну дівчину і не одного хлопця, які воювали або воюють – а вдома на них чекає їхнє, дуже нетрадиційне, але таке нормальне, якщо зважати на те, що усі люди рівні – кохання. І це кохання часом волонтерить з усією можливою потужностю – тобто, все як у всіх. Як у традиційних, де чоловік воює, жінка волонтерить і навпаки.

-  То що ти хочеш сказати, що усі ЛГБТ є дійсними патріотами нашої країни?

-  О, ви знову включаєте свою дивну логіку, логіку узагальнення.

Ні, не всі вони є патріотами своєї країни, а патріотів з активною допомогою фронту серед них ще менше. Точно так, як у вас у офісі. Точно так, як у вашому під’їзді. Точно так, як у вагоні потяга – будь-якому вагоні з його ну дуже нерепрезентативною, але такою, що покаже зріз суспільства – виборкою.

Точно так, як взагалі у суспільстві нашої країни.

-  Але ж знову, як і в минулі роки, ці ЛГБТ притягнуть на свій марш плакати сумнівного змісту. – скаже ще хтось.

Так, такі плакати обов’язково будуть. Хто їх притягне і для чого – це вже питання. Але український прайд – подія настільки одіозна, що не скористатись нею для різного роду провокацій просто неможливо. Ну, просто неможливо утриматись. І хто буде розробляти ці провокації – це теж питання. Найчастіше провокують саме ті, хто є активним противником. А знайти дурне дівча, якому всунути до рук плакат «Припиніть громадянську війну в Україні» - легше легкого. У будь-якій тусовці, чи ЛГБТ, чи традиційній.

-  А от на марші за традиційні цінності таких плакатів не було. – скажуть мені.

Та кого ж він цікавить, той марш за традиційні цінності. Знайшли одіозну подію, не смішіть.

Ні, одіозне – це те, що привертає максимум уваги. А що приверне увагу у традиційних сімейних цінностях?

-  їм не дозволено законом одружуватись, як ЛГБТ?

-  вони не мають права всиновити дитину, як ЛГБТ?

-  чи чоловік та жінка, закохані одне в одного, так же тривожно озираються довкола, як геї та лесбійки, коли раптом на площі беруться за руки? А то й цілуються, о Боже!

Так отож. Усього цього, та ще й більше цього, ЛГБТ не можна. От не можна і все. Нема іще таких законів у нас.

Але вони будуть. І нікуди ви, махрові традиціоналісти, не дінетесь – такі. закони. будуть.

З однієї причини – усі люди народжуються рівними в своїх правах.

Незважаючи на колір шкіри

незважаючи на національність

незважаючи на віросповідання

незважаючи на те, кого б ти волів кохати (крім випадків, передбачених карним кодексом України) – а чи ти дівчина, яка кохає дівчину, чи ти чоловік, закоханий у свого партнера – це не повинно цікавити суспільство.

Примітка

Суспільство, яке активно лізе до ліжок одне одного, тримаючи свічку у тремтячих від збудження руках – не є ще абсолютно здоровим суспільством.

І щорічне проведення Марша рівності, щорічне збільшення на ньому людей, які вже не соромляться заявити про своє кохання, а також людей, які підтримують рівність, звичайно, збільшується.

І лише кількість людей на цьому Марші рівності, а також наявність серед них лідерів думок, оцих неформальних очільників та пасіонаріїв суспільства – може спинити розгін Маршу та побиття активістів. Тобто, наша присутність може спинити усе те, що тягне нашу країну до:

- нетолерантності

- переведення світської держави в розряд держави церковної

- влізання до ліжок своїх громадян з настановами, кого любити і як любити

- силового насадження свого бачення розвитку іншої країни

- нетерпимість до самовизначення країн

Що, взнали?

Так, це Росія. Саме вона, патріархальна Росія, ставиться так до всіх, хто НЕ ТАКИЙ ЯК ВОНА.

Ви хочете туди? Ви хочете бути такими, як Росія?

Ну, тоді я вас вітаю. Бо якщо ви проти Маршу рівності – повторюю, РІВНОСТІ - ви вже Росія.

Без варіантів.