Житомирські камери

В Житомирській виправній колонії серед в'язнів живе вовк. Утримується окремо в клітці. На роботу не виходить як більшість в'язнів. З 700 засуджених, на промзоні працює приблизно 100. Заробітна плата у деяких становить менше 70 гривень. Середньомісячний заробіток в рамках 700 гривень. Половину можуть відрахувати на фінансові зобов'язання перед державою та потерпілими. В день на комунально-побутове обслуговування держава витрачає менше 8 гривень.
Установа розрахована на обробку вторсировини, дерева, каменю. Інші дільниці, такі як швейний цех не працює. Відсутні замовлення та обладнання. Послуги колонії з дерева постачають до Германії. Закупають нові пилорами. Місцевий технікум надає змогу отримати одну з 12 технічних спеціальностей. Моніторингова місія Національного центру правозахисту здійснила чергову перевірку місць несвободи.
Не зважаючи чи виходить людина працювати чи ні, держава кожного забезпечує харчуванням. Згідно документації, колонія забезпечена повністю. Працівники на кухні стверджують, що готують добре. Всі продукти свіжі. Середня добова вартість харчування становить приблизно 13 гривень. Їдальня функціонує не на всю потужність. Деякі зали законсервовані. Раніше установа розраховувалась на майже 2000 осіб. Здійснюються косметичні ремонти.За рішенням адміністрації, засуджений переводиться у дисциплінарний ізолятор до 14 діб або в приміщення камерного типу до 3 місяців. З правом виведення або без виведення на роботу чи навчання. Засудженим забороняється побачення, придбання товарів, отримання посилок. Постільні речі видаються лише під час сну, верхній одяг при виході з камери. За рішенням суду до 6 місяців засуджений потрапляє до дільниці посиленого контролю або на певний срок за вчинення особливо тяжких злочинів проти життя людини та держави до сектору максимального рівня безпеки. Сувора ізоляція та цілодобовий нагляд. Обмежений дозвіл на передачі, побачення, придбання товарів. До карцеру потрапляють за рішенням адміністрації до 10 діб, без права виходу на роботу, діють обмеження ДІЗО та ПКТ. Реформування зачепило і медичну частину колонії. Медичний персонал переходить під управління Міністерства охорони здоров'я. Виникають проблеми з атестаціями та спеціальними пільгами. Запаси медикаментів є, але оновлень в найближчий час не очікується. При важкому стані хворого вивозять за межі колонії для надання допомоги.
Як завжди не вистачає інспекторів. Переважно всі з Житомира. Специфіка регіону, що чоловіки їдуть на заробітки до Польщі. Нинішня реформа пенітенціарної системи проводиться без належного фінансування. Молодші працівники системи мають меншу квадратуру помешкань, аніж засуджені. Бараки розраховані на триста п'ятдесят осіб, в яких проживає шістдесят.













