"Юні ленінці" і майбутнє України

 Рівно 9 років тому, в день народження Романа Шухевича, 30 червня 2009 року, п'ятеро націоналістів принесли до пам'ятника Володимиру Леніну в Києві драбину і кувалдою пошкодили монумент. Всі п'ятеро були затримані міліцією, відпущені через кілька днів, судовий процес тривав кілька років, вони отримали умовні терміни. Микола Коханівський, Андрій Тарасенко, Іван Срібний, Олександр Задорожний, Богдан Франт - ось імена тих націоналістів, яких потім жартома будуть називати "юними ленінцями". 

  Доля учасників тієї акції склалася по-різному. Коханівський, який особисто довбав кувалдою пам'ятник кривавого ката, отримав поранення на Майдані в 2014-му році, потім очолив батальйон "ОУН", воював. Тарасенко був активним учасником Майдану, потім поїхав на фронт, де отримав важкі поранення, потім очолив партію "Правий сектор", Задорожний - активіст ВО "Свобода", Срібний і Франт живуть приватним життям, особисто мені про них нічого невідомо. 

  8-го грудня 2013 року року, в самий розпал подій Майдану, пам'ятник був скинутий з постаменту і зруйнований під оплески сотень учасників революційних подій тієї гарячої зими. Після цього нова влада проголосила політику декомунізації - була заборонена Комуністична партія, були знесені сотні пам'ятників катам СРСР і УРСР, перейменовані сотні міст, селищ і сіл. 

  Те, що в влітку 2009-го року називали вандалізмом і хуліганством, те, що взимку 2013-го теж називали вандалізмом, але за що вже не судили, стало політикою держави. Політикою держави і реальністю нашого життя стало все, про що сучасні націоналісти говорили з 1991-го року. Коли націоналісти говорили про необхідність декомунізації, то їм відповідали, що це не на часі і це призведе до розколу в суспільстві. Коли націоналісти говорили про майбутню війну з Росією, над ними відверто сміялися. Зараз декомунізація завершена, а війна з російськими окупантами приносить нам все нові смерті бійців Збройних сил України і добровольчих батальйонів. 

  Націоналісти завжди йдуть на крок вперед перед громадською думкою і розумінням суспільством ситуції в державі. І зараз націоналісти кажуть про небезпеку нинішнього режиму для держави Україна, про необхідність знаходження націоналістів у владі. І, найголовніше, про необхідність повного руйнування існуючої олігархічної системи. Всі ті, хто займав свої посади ще при Кучмі, всі ті, хто крав, наживався, придумував Партію регіонів, ховався в еміграції, коли ми воювали проти режиму Януковича, повинні піти разом з пам'ятниками Леніну. Україні не потрібна ні комуністична спадщина, ні спадщина Кучми і Януковича. 

 Україні потрібні нові здорові сили, а такі сили в Україні тільки одні - об'єднані націоналісти.