Дві реальності

1. Митрополит Лазар (УПЦ МП) благословляє російських військових в Криму. Це ті, що "не воюють". Це ті, що "за мир". Благословляє тих, хто відібрав у нас Крим і залив кров'ю наш Донбас. Благословляє тих, хто вбиває наших Героїв і мирне населення, в тому числі дітей, жінок, стариків.

2. Архиєпископ Климент (УПЦ КП) жертовно захищає наш храм у Сімферополі, в який кацапи прийшли з обшуками, покрали ікони та інші цінності. Владиці Клименту, який героїчно боровся за українську церкву, зламали руку і сильно побили. Але він - не ламається. Маю честь знати цього високодостойнго чоловіка - познайомились в маршрутці Франкфурт-Страсбург: я їхав з аеропорту на сесію ПАРЄ, владика - на конференцію щодо протидії окупації Криму. До речі, Сенцов і Кольченко - його парафіяни.

***
Не знаю, як це описати пристойними словами, але я тупо не розумію, чому:

- Державна міграційна служба не забрала у явного фсбшника Лазаря (палкого противника автокефалії, що логічно) український паспорт?

- Служба Безпеки не порушила проти Лазаря провадження щодо пособництві терористам?