Смерть Захарченка символічна для зрадників

Смерть Захарченка не матиме ніякого значення для переговорного процесу навколо збройної агресії Росії проти України і в процесі імітації виконання так званих Мінських домовленостей, які, нагадаю, не є договором, а лише завізованою чернеткою мирного плану Порошенка та Путіна.

Загалом, в Росії може відбутися лише одна смерть, здатна щось в цьому плані змінити.

Мінські домовленості не є договором в правовому сенсі. Навіть встановлення факту чи є убитий Олександр Захарченко тим самим "Олександром Захарченком", який приліпив свій підпис під тими домовленостями, - непросте юридичне питання.

Підпис Олександра Захарченка під документами не пояснює причину, чому він там є, не пояснює, в якій якості, з якими повноваженнями і тд. Відтак неможливо зрозуміти, яка роль цього підпису, і що може статися, якщо підпис чи підписант зникнуть?

Можемо лише застосувати аналогію: під документом є ще один підпис неідентифікованої особи - Ігоря Плотніцького. І якщо це колишній ватажок так званої ЛНР, то, як ми знаємо, усунення з посади Плотніцького ніяк не вплинуло на "танці" навколо Мінських домовленостей.

Загалом умовної легітимності Мінським домовленостям надає лише політична воля авторів - України і Росії. Більше ніщо. Якщо Україна чи Росія відмовляться від МД, то прізвища російських маріонеток на Донбасі значення не матимуть.

Тому ті, хто в смерті Захарченка, бачать передвістя чогось дуже поганого, якогось апокаліпсису, помиляються.

Смерть Захарченка - символічна. Це правда. Звідси і натовп бажаючих попрощатися з ним. Захарченко був одним з уособлень зради. Погодившись грати роль лідера так званої ДНР Захарченко ніби узяв на себе цей персональний гріх кожного, хто в той чи інший спосіб став зрадником. І цим людям зараз боляче і страшно: якщо так можна було зробити з ним, то розібратися з ними ще легше. І якщо не можна зберегти хоча би тих, хто стали символами війни проти України, то рядових учасників має чекати взагалі щось страшне. Розбиті ілюзії, невиправдані сподівання, страх і невпевненість у майбутньому - прийнято вважати, що з цим живуть "майдануті", а воно, бач як.

Війна продовжиться. Ще будуть смерті. Хтось гинутиме в бою. Хтось в кабаку на бандитській сходці.