Медична реформа: як лікарю отримати втричі більшу зарплату?

Сімейна лікарка з райцентру на півдні України 27 липня отримала першу заробітну плату після старту медреформи.

З початку квітня декларації з нею підписали 1785 пацієнтів. Ще в червні, за старої моделі фінансування вона отримувала на руки 5500 грн. Наприкінці липня вона принесла додому понад 16000 грн — майже втричі більше ніж зазвичай.

Їй досі важко звикнути, наскільки все в її закладі змінилося за останній рік. Створена нова зона очікування для пацієнтів з Wi-Fi, обладнаний пандус, виділене місце для дитячих візочків, замість старого віконця реєстрації з'явилася відкрита рецепція - як в приватній клініці.

Це реальна історія. Вона показує перші результати медичної реформи, яка розпочалася на первинній ланці. Українці тепер вільно обирають свого сімейного лікаря та укладають з ним декларацію. За людьми "йдуть" гроші - Національна служба здоров’я оплачує тариф за кожного реального пацієнта.

Для сімейних лікарів відбулася докорінна зміна системи: замість совкової "зрівняйлівки" прийшла конкуренція за пацієнта. А з нею - і можливість заробляти краще для тих, хто в цій конкуренції успішний.

Не отримувати, а заробляти.

Перше, що змінилося в фінансуванні сімейних лікарів, – дохід відтепер прив’язаний до результату. Раніше медичний заклад отримував гроші за те, що він просто стоїть, а лікар за те, що ходить на роботу. Дохід лікаря не залежав від кількості пацієнтів, яких він обслуговує, та якості послуг. Можна сказати, лікар був фінансово зацікавлений не мати пацієнтів – свою ставку він отримував в будь-якому разі.

Тепер все змінилося. Фінансування медичного закладу, а, відповідно, й рівень заробітної плати лікаря залежить від того, скільки людей його оберуть. Чим більше декларацій, тим більше коштів "приходить за пацієнтом".

Дані вказують, що заклади, які подолали межу в 50% декларацій (від максимально можливих), вже отримують до двох разів більше фінансування на місяць. Ця "грошова подушка" дозволяє піднімати зарплати медикам. При чому тарифи дозволяють бути рентабельними навіть приватним закладам, багато з яких уже уклали договори з Національною службою здоров’я.

Проте у деяких регіонах динаміка підписання декларацій все ще низька. І коштів на реальне перезавантаження поки недостатньо. Чому укладання декларацій йде так повільно? Це або технічна неготовність, або брак комунікації з пацієнтами, або проста управлінська недбалість.

Заробляють найкращі.

Друга зміна – пацієнт вільно обирає лікаря. А отже в одних лікарів пацієнтів буде більше, а в інших – мало. Раніше всі лікарі отримували приблизно однакові гроші – бюджетну ставку та надбавки. Ти міг бути популярним лікарем, до якого хотіли потрапити люди, але ти заробляв стільки ж, як і колега в сусідньому кабінеті, до якого ніхто не йшов.

В радянській системі людей просто приписували до лікарів. Тепер доводиться конкурувати за пацієнтів.

За хорошим лікарем і коштів приходить більше. Уже за місяць після початку реформи в таких лікарів зарплати зросли в два-три рази. А в непопулярних медиків - залишилися як раніше.

Менеджмент має значення

Щоправда, є випадки, коли зарплати залишилися незмінними не через лікаря. Наприклад, один лікар у обласному центрі вже набрав майже максимальну кількість декларацій. Його перевага перед іншими лікарями первинки – готовність використовувати сучасні технології, консультувати телефоном або через месенджери в некритичні випадки. До нього записалося багато молоді.

В червні він отримав 8000 грн, а після початку реформи - 8500 грн. Така політика у його закладі.

Річ у тім, що повноваження підвищити заробітні плати може лише керівник – головний лікар. В межах реформи він поступово перетворюється на менеджера, серед обов'язків якого, в тому числі, фінансове планування та мотивація персоналу. Але це відбувається не скрізь і не відразу.

В нашій першій історії головний лікар створив прогресивну систему винагороди. Сімейний лікар отримує 12% від кожної підписаної декларації у вигляді премії. Медсестра має 25% від премії свого лікаря. Вони разом як команда зацікавлені дбати про пацієнта, щоб не втратити декларації, які приносять їм дохід. Керівник лікарні також подбав про залучення коштів від місцевої влади та міжнародних партнерів. Звідси і ремонт, і нові умови для пацієнтів.

А в другому випадку все лишається по-старому. Діють старі радянські підходи: ніхто не працює з населенням та лікарями, головний лікар нарікає на "погану Нацслужбу здоров‘я" й мріє, щоб реформа не відбувалася, а він і далі отримував бюджетний потік. В результаті найкращі лікарі з тисячами декларацій сидять на старих ставках і втрачають мотивацію.

Підтримка місцевої влади

Головного лікаря наймає на роботу місцева влада – міський або сільський голова та відповідні ради. Там, де всі працюють однією командою, є результат. У нашій першій історії місто вкладає у зміни на первинці: кадри, ремонт, закупівлю техніки. У другій - ні.

На жаль, поряд з історіями успіху ми бачимо, як в деяких містах та селах представники громади після першого фінансування від Нацслужби здоров‘я знімають з себе зобов’язання інвестувати в інфраструктуру закладів.

Це безвідповідальна політика. Погіршуючи ситуацію в комунальних закладах, місцева влада рубає гілку, на якій сидить, адже заклади належать громаді. Цікаво буде побачити, що робитимуть місцеві політики, коли найкращі лікарі первинки почнуть масово "мігрувати" у приватний сектор чи ставати ФОПами. Реформа, до слова, дозволяє робити це вільно.

Отже, формула нових зарплат лікарів первинної допомоги проста:

Для найкращого результату усі три складові повинні діяти разом.

А головне – зрозуміти те, що добре розуміє лікарка з нашої першої історії. Гроші тепер платить не "начальство", а 1785 пацієнтів, які їй довіряють. Саме завдяки їхній довірі вона отримала найвищу зарплату, яку наша медицина могла коли-небудь їй запропонувати.