Гомодиктатура. Частина 2. Вовк в овечій шкурі

   Якби мені ще півроку тому сказали, що я  буду змушена захищати інститут сім’і у власній країні, я була б вкрай здивована. Від кого його треба захищати? Хто загрожує   інституції, якій більше 4 тисяч років? Хто  настільки не в своєму глузді, що буде намагатися зруйнувати цінність, на якій стоїть цивілізована держава? Бо ще Платон казав, що держава будується на сім‘і  

   Але знайшовся рух, який прикриваючись рівністю прав та недискримінацією і , користуючись великими коштами найбагатших сімейств світу( Рокфеллери, Ротшильди, Моргани, Сорос, Біл Гейтс тощо), за допомоги ООН та Евроінституцій  вирішили, що вони і їх гроші  мають право вирішувати долю планети та регулювати кількість населення на Землі. 

 Здоров’я і свобода людини, розширення прав жінок, якісні послуги, репродуктивне здоров‘я  стали спокусливими обгортками, кодовими словами, в які запакували стратегію скорочення народонаселення. Фокус у тому, що ніхто не буде заперечувати значення цих слів. Тому під цими позитивними  значеннями у 1995 році на Всесвітній жіночій конференції в Пекіні були з‘ясовані далекоглядні стратегічні завдання і впровадження поняття гендер замість поняття стать. Нове поняття мало допомогти досягти потрійної мети: 

 1. Привести до « сутнісної  рівністі » чоловіка і жінки.             

2.Зробити  деконструкцію  статевої ідентичності чоловіка і жінки. 

3.Зробити  деконструкцію

 « нормативної гетеросексуальності».  ( Габріела Кубі). 

Матір’ю гендерної ідеології стала Сімона де Бовуар , яка заявила, що жінками не народжуються, а стають.  Радикальні меншини феміністок і гомосексуалістів відіграли центральну роль у глобальному просуванні нової етики. І почалась дивна річь на приниження і знецінення гідності чоловіків з боку феміністок. Але лідеркам радикального фемінізму  та лесбійкам цього було недостатньо. Вони почали боротися проти шлюбу, сім‘і, материнства жінки за повну дерегуляції сексуальності. Тобто проти того, чого були самі позбавлені. 

  У 2007 році у Джок‘ярті були представлені 29 принципів , які впроваджують прийняття і привілейоване положення гомосексуальності та інших не гетеросексуальних форм ідентичності та способів поведінки й примусити до них законодавства усіх країн. У цьому документі так і написано : ДЕРЖАВИ ПОВИННІ ( саме так ) вжити всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для того, щоб: 

—— « забезпечити в повному обсязі повагу і законодавче визнання статевої ідентичності, САМОСТІЙНО ОБРАНОЮ ЛЮДИНОЮ». 

——- « усі документи особи повинні вказувати обрану цією особою статеву ідентичність».

——« право на мирні зібрання і об‘єднання не повинні обмежуватися загальноприйнятими нормами  суспільного порядку, суспільної моралі, суспільного здоров‘я і суспільної безпеки»

——- « ЗАБЕЗПЕЧИТИ спрямованість методики освіти, навчальних програм і матеріалів на розуміння і повагу різної сексуальної орієнтації та статевої ідентичності».  

  Перекладаючи нормальною мовою все вищевказане означає : 

— люди не народжуються хлопчиками і дівчатками. Вони мають самі обирати собі стать і мають право змінювати її і свою поведінку хоч 100 раз на день. 

—- уся гейпропаганда має стати нормою, не дивлячись на норми суспільної моралі країни. 

—— виховні плани, програми, навчальні курси , підготовка вчителів і вихователів мають бути спрямовані на зміну ставлення дітей і молоді так, щоб вони сприймали будь- яку форму не гетеросексуальноі поведінки як норму, а також могли обирати між різними сексуальними орієнтаціями і статевими ідентичностями.  

  Водночас у цих принципах( для мене,  скоріш  за все, безпринциповості ) прописано  і те, як боротися проти спротиву гендерної ( читай ЛГБТ ) ідеології.  Наприклад, ось так : 

 —- ДЕРЖАВИ ПОВИННІ не допустити, щоб при будь-якому медичному чи психіатричному лікуванні чи консультації, сексуальна орієнтація та статева ідентичність прямо чи опосередковано розцінювалось як захворення, які треба лікувати, вилікувати чи пригнічити. 

Це означає, що навіть коли люди будуть звертатися до лікарів за допомогою, ім ця допомога не повинна бути надана. Ось це , дійсно, є дискримінацією. 

  Більше того, ці принципи прописують і відповідальність держави і громадян за невиконання гендерних( ЛГБТ) принципів. А саме: 

ДЕРЖАВИ ПОВИННІ: 

- створити механізм нагляду.

- гарантувати КРИМІНАЛЬНЕ( о, як) переслідування відповідальних осіб, притягнення їх до суду та належне покарання ( принцип 29-В) 

  —- Створити незалежні(!!) дієві інститути та процедури з погляду над розробкою і втіленням законів, заходів для забезпечення усунення дискримінації ( принцип 29-С) 

 —- ЗНИЩИТИ всі перешкоди щодо притягнення до відповідальності осіб , які вчинили порушення прав людини у зв‘язку із її сексуальною орієнтацією чи статевою ідентичності (принцип 29-D) .  

   Тобто, це означає, що мають бути створені незалежні від держави органи, така собі гендерна ( ЛГБТ) поліція, яка буде створювати нагляд і карати усіх, хто на її думку якось не так повів себе по відношенню до ЛГБТ. Від суспільства вимагають придушити і криміналізувати усі види спротиву гендерноі( ЛГБТ) ідеології. 

 Шановні читачі, я тільки трохи показала вам у яку халепу потрапила наша країна, усі ми і , головне, наші діти. Гендер йде широким кроком по усій планеті.  Ця ідеологія втілюється у життя , починаючи із дитячого садочку.  Подивіться ці два відео. Перше- дія відбувається у Канаді, де існує державна програма по впровадженню ЛГБТ ідеології. У дитячих садочках виділяється години , коли приходять представники сексменшин і читають дітям казки. 

´ Привіт, я - лесбійка, я - drag queen ( це сленг ЛГБТ , який означає чоловіка, який перевдягається у жінку). ´Хто- небудь знае , хто такі drag queen ? ´. ´ Ні ,- каже дитина.  ´ я хочу бути супер героєм ´. ´ Ти можеш бути drag queen “.  https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1889593791343119&id=1790149321287567

 Друге відео показує чим закінчується ліберальне ставлення до цієї ідеології.  https://m.youtube.com/watch?v=nI3CdwAetoE

А на останок нагадаю усім слова ЛГБТ- активістки  Маші Гессен : ´ Ежу понятно, что гомосексуалисты имеют право на создание брачных союзов, однако, я также считаю не менее очевидным и то, что институт брака вообще не должен существовать. Борьбу за право геев вступать в супружеские отношения обычно   сопровождает ложь о наших планах относительно института брака как такового уже после того, как мы достигнем цели. Дело в том, что мы лжём, заявляя, что институт брака останется неизменным. Это враньё. Институт брака ожидают перемены и он должен измениться. И повторюсь ещё раз: он должен ПЕРЕСТАТЬ СУЩЕСТВОВАТЬ ‘.