1215 нерозкритих листів з війни

Коли у липні 1941 року німецькі війська увійшли в Кам’янець Подільський, серед них був австрійський офіцер, який за освітою був поштарем. І коли на місцевій пошті знайшли 4 коробки невідправлених листів червоноармійців та місцевих мешканців, він не викинув їх і не спалив і навіть не відкрив. Він відправив їх нерозкритими додому у Відень - для історії.

Потім ці листи, нерозкриті, опинилися в архіві Технічного музею, де і пролежали, нерозкриті, аж до 2000-них. У 2009 році їх, нерозкриті, передали в Україну. І ось вчора та сьогодні професор Любов Легасова із Музею історії України у Другій Світовій війні представляла результати вивчення цих листів австрійцям.

1215 листів. Українською, російською, єврейською, угорською... Військові, жіночі, дитячі. Листи із часу, сповненого невимовного жаху, болі - і сподівання все ж таки вийти з цього жаху живим. 1215 свідоцтв часу, не знищених ні війною, ні цензурою. 1215 криків душі із минулого, від людей, більшість яких не пережила цю війну. Нетронутий зріз життя.

Я уявляю, яке це було відчуття для історика - розкрити їх, доставити їх нащадкам. І я пишався тим, як обережно, відповідально, ґрунтовно опрацювали цю спадщину наші історики. Дякую Вам, шановна професор Легасова! Для мене було честю бути сьогодні поруч із Вами!