Результати кліматичної конференції ООН

Польське місто Катовіце з 3 по 14 грудня перетворилося на кліматичний епіцентр. Саме там проходила 24 Сесія Конференції сторін Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (COP24). Рішення та настрій конференції були мінливіші за погодні умови, дискусії гарячіші за Гольфстрім.

Завершилася СОР24 затвердженням Пакету правил, до якого було включено основні діючі положення Паризької кліматичної угоди, основний акцент, однак, зроблено на регулюванні ринків відповідно до вимог угоди у 2019-му. Попри складну геополітичну обстановку, уряди країн, зокрема Китаю та країн-учасниць ЄС, висловили рішучу готовність до співпраці на різних рівнях з метою оздоровлення клімату.

Проте, країни виявилися неготовими активізувати зусилля попри присутність вагомих доказів у найостанніших наукових публікаціях щодо прогнозування зміни клімату в умовах підвищення середньорічної температури на 1,5֯ С. Чітке усвідомлення необхідності негайних дій ілюструє все більше помітне створення коаліцій між представниками бізнесу, інвесторами та місцевими активістами, що очолюють рух за збереження клімату.

 Три ключові ідеї заходу: 

Уряди держав погодили основні аспекти міжнародних дій для впровадження Паризької угоди, долаючи труднощі, спричинені США, Саудівською Аравією та відтермінуванням прийняття рішення щодо регулювання ринкових правил через Бразилію. Кліматичні зобов’язання будуть порівняні, підраховані, а також постійно коригуватися відповідно до останніх наукових досліджень з тим, аби покрити зростаючу різницю у викидах.Нещодавні екстремальні погодні умови, марші на захист клімату, що відбувалися по всій Європі, звіт про наслідки підвищення температури атмосфери планети на 1,5֯ С, мітинги в учбових закладах щодо активніших кліматичних дій, а також присутність Генерального Секретаря ООН надали додаткового імпульсу на перемовинах у Катовіце. У відповідь, деякі з держав підтвердили свій намір посилити зусилля з протидії зміні клімату. Генеральний Секретар ООН та громадянське суспільство очікують від світових лідерів оголошення цього наміру на кліматичному саміті наступного вересні.Відтак акценти змістилися на процеси всередині держав та створення коаліцій щодо підвищення кліматичних зусиль. Згадані сторони - основа для активізації зусиль з протидіям зміні клімату в найкоротші строки поки зміни не досягнули небезпечного рівня.

Які ж основні результати COP24?
Держави-учасниці конференції погодили порядок реалізації умов Паризької угоди. Перемовини тривали понаднормово, та за підсумками на вдалося досягнути домовленості з приводу створення ринкових механізмів зменшення викидів вуглецю (Стаття 6 Паризької угоди), які б не нашкодили цілісності екосистем, наприклад, через ведення подвійного обліку зменшення викидів. Ці питання розглядатимуться на подальших етапах, позаяк не вдалося досягти домовленості з Бразилією, яка через потужні лісові площі є потенційно одним з основних гравців на ринку квот на викиди вуглецю. Ця стаття цікава також і Україні, бо саме через такі механізми є найбільше шансів залучити кліматичні інвестиції. Окрім положень про ринкові механізми збереження клімату, Пакет правил містить:
 Загальний перелік правил з підготовки, моніторингу, підведення підсумків та співставлення кліматичних зобов’язань країн-підписантів Паризької угоди реалізовувати кліматичну політику. Згадані правила застосовуються до всіх країн, виняток становлять країни, що розвиваються, оскільки їм на впровадження правил їм надається на декілька років більше, доки триває процес становлення їх компетенцій у сфері захисту клімату;Чіткі вказівки країнам про те, як підбивати підсумки та покращити оголошені зобов’язання кожні п’ять років через оцінку прогресу, якого вдалося досягти у питаннях досягнення цілей Паризької угоди та фінансової підтримки (включно з покриттям втрат і збитків, завданих зміною клімату).
Кілька країн оголосили про намір збільшити свій кліматичний внесок, однак, утрималися від того, аби публічно засвідчити взяття на себе пов’язаних із тим зобов’язань:

Які основні економічні здобутки?
Прогрес у переході до більш екологічно свідомого ведення економіки простежується в риториці виступів представників соціального та економічного секторів на полях конференції COP24:
 45 представників європейського бізнесу, інвесторів, міст та регіонів запустили ініціативу «Діймо зараз»; ініціатива демонструє реальні кроки щодо протидії зміні клімату та є закликом да країн Європейського Союзу звести до нуля загальну кількість викидів вуглекислого газу до 2050-го року, змінивши відповідно до цього природоохоронні цілі ЄС, погоджені до 2030-го року. Очікується, що ініціатива набиратиме обертів упродовж наступних місяців у процесі підготовки до саміту Майбутнє Європи, який проводитиметься у травні 2019-го року.Мер Лондона Садік Хан оприлюднив деталі розробленого ним плану щодо кліматичних надзвичайних ситуацій та досягнення нульового балансу викидів вуглецю до 2030-го року.Maersk – найперша багатонаціональна компанія з перевезення вантажів, що поставила собі за мету досягти нульового балансу викидів вуглекислого газу до 2050-го року.Тема відмови від вугілля здобула широкого розголосу під час конференції, починаючи від маршу за захист клімату в Катовіце, закликом від інвесторів до поетапної відмови від використання вугілля, декларуванням прогресивно налаштованими головами польських міст наміру проводити кліматичну політику та проголошення пікового періоду відтоку капіталу від підприємств, які не є енергоефективними. Все більше сторін долучаються до асоціації Powering Past Coal Alliance. Наприклад, Шотландія, де коефіцієнт корисної дії вітрових електростанцій сягнув 109%.Проте поза межами кліматичної конференції, стає зрозуміло, що все не так райдужно: Європейський Банк Реконструкції та Розвитку  (ЄБРР) відмовився від фінансування вугільної промисловості, втім, неохоче погодився щодо інвестування в газову інфраструктуру. Позиція Рада Європи та Європейського парламенту, що проглядаються в наступному бюджеті Європейського Союзу, не свідчить про відмову інвестування індустрії видобутку та використання горючих корисних копалин.

Як щодо України?
Наша держава планує посилити протидію зміні клімату та переглянути міжнародні  зобов’язання щодо національного внеску (НВВ) до Паризької кліматичної угоди. Про це під час заходу заявив міністр екології Остап Семерак.

Якщо очільники держав та уряди зможуть вирішити всі дискусійні питання, тримаючи курс на якісні зміни Національних зобов’язань зі зменшення вуглецевих викидів, це дозволить скоординувати зусилля аби єдиною силою виступити з ініціативою підвищення кліматичних внесків наступного вересня на конференції, скликаної Генеральним Секретарем Організації Об’єднаних Націй.
Тетяна Карпюк, координатор з екоосвіти, WWF в Україні