Как поселок Чернухино спасли от бандеровцев
Поселок Чернухино, который находится вблизи Дебальцево, украинская армия оставила в феврале 2015-го, то есть почти 4 года назад. С тех пор населенный пункт контролируется боевиками ЛНР, и почти не упоминается в новостях.
Но вот на днях российский блоггер Борис Рожин опубликовал подборку свежих фотографий из Чернухино, на которых видно современное состояние ж/д станции. Она выглядит так, будто боевые действия закончились только вчера.
Станция заброшена, завалена обломками, мусорором и неразорвавшимися снарядами - за 4 года даже их убрать не удосужились. На рельсах лежат поваленные столбы. Ржавеют целые составы вагонов, как поврежденные снарядами, так и не попавшие под обстрелы. Столько людей погубили, чтобы все это завоевать, а оказалось, что теперь это никому не нужно.
Сторонники ЛДНР, похоже, просто получают удовольствие от самого процесса разрушения. Разбомбили и справились. Главное, что Украине не досталось, а так — пусть гниет, ржавеет, разлагается. На их языке это называется "освободить от фашистов".
Современные виды "спасенного" Чернухино смотрите в моем новом видеоблоге
Подписывайтесь на мои аккаунты
Канал в Телеграмм https://t.me/kazansky2017
- "Как тут жить было при террористах?"
-"Как, как... Хреново! Работы не было, денег не было, жрать нечего было, ничего не было! Но и вас не было!"
Цьому я не заперечую, але ви мене не переконаєте, що американці масово читають Шолохова.
Письменник українець за походженням, чи не так ?
Проте для мене особисто його талант тмяніє через підтримку постаті ката народів.
пс. Довести свої тези вам не вдалось. Ви можете пишатися лише значною хамовитістю своєї персоналії.
Американцы массово вообще ничего не читают, в этом мы их догоняем.
Интересно, а кого Шолохов поддерживает в "Поднятой целине"? Если Сталина и большевиков, то скорее наоборот, я это мог бы легко разъяснить любому, кто эту книгу читал, но где же таких найти теперь?
Ага, когда я замечаю в жалобах модераторам на других комментаторов половину от одной бдительной читательницы, то это хамовитость персоналии.
Знаєте, мені пощастило народитися пізніше і не застати в шкільній програмі творів про цілину і авжеж я не маю ніякого бажання читати щось подібне добровільно чи з цікавості.
Цікаво, як написане після вашого "ага" може негативно характеризувати мою ввічливу чемність і турботу про гігієну українського інформаційного простору від зальотних комашок з рф ?
ви ще запропонуйте мені колишні бестселери як то історія кпсс чи капітал.
до речі, перший коментар під вами не лишає ніякої інтриги, повне викриття...
мабуть Булгаков змалював образ шаріка саме з таких підгавкуючих особин.
Зверніть врешті увагу на тематику матеріалу.
https://censor.net/user/439255 згадав про громадянську війну, явно з натяком чи (і) порівнянням..
І щоби ухилитися від відповіді розпочав довгі літературні дебати поєднані з хамством.
Можливо ви все ж таки заглибитесь в проблематику запропонованих автором питань і щось напишете по темі ?
І мене ви знаєте, це я мушу здогадуватись..
Отже. Чому події на дамбасі асоціюються у вас з громадянською війною ?
Присутності росії ви зовсім не помічаєте ? Чи взагалі вважаєте нас одим народом, західна частина якого, перебуваючи у змові із американським супостатом, вчинила бунт, переворот і громадянську війну ?
В кожного свої асоціації..
НЕ один Шолохов описував серед іншого і звичаї казацької (кацапської) маси. В Горького є роман "Дєтство". Всі оповідання М. Лєскова із сумом, жалем а то і болем описують душевний стан москальського народу. Той же Салтиков-Щедрін. Той же Гоголь.
Лесков по жизни имел двух жен из Киева, бывал здесь и уж с каким "сумом, жалем а то і болем" описывал невежество и дикость тогдашних киевлян при том, что Киев был губернским и университетским городом. Более всего его удивляло, что в заштатных городах Тульской губернии водопровод был, а в стоящем на великой реке "европейском" Киеве о нем и не слыхивали.
А про Едіту - хорошо... Відчувається великоросійська пиха
Або про хлопчика, що вижив у голод якогось року після побоїв жорстокої сусідки, у якої вони з сестрою крали молоко у корови. Підлазили до вимені і смоктали. Сестру сусідка вбила, а брата якось недобила, певно думала, що сам помре.
Герой оповідання познайомився з цим хлопчиком, який не міг ходити покалічений. То хлопчик просив його: ти мені будь добрий повиковирюй червей (мушиних личинок) із ран на голові, бо дуже свербить, а я сам не можу.
Це все Ксеніє - про кацапів донських. Не всі на тихім Доні є кацапами, але і в наш час саме нащадки героїв Шолохова прийшли в Україну убивати і грабувати.
Цікаво, але дуже драматично, навіть трагічно..
Мабуть таким було тоді життя.
Можливо і почитаю
Правильный патриот в любой всемирно известной и возвышенной поэзии найдет буквы х, й,у, и сложит их в правильном порядке столько раз, сколько найдет.