Заява посла США та «єврооптимісти» без українськості

Нещодавно посол США Марі Йованович заявила, що Україні необхідно замінити керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Назара Холодницького «задля цілісності антикорупційних інституцій».

Жодним чином я не адвокат для Холодницького і не хочу ним бути, але вважаю, що такі заяви від будь-якого посла неприпустимі. Тим більше, від посла США - держави, яка є нашим основним союзником, стратегічне партнерство з якою для нас не ситуативний геополітичний альянс, а, маю надію, свідомий союз на віки в ім’я свободи.                  

По-перше, заява має всі ознаки втручання у внутрішні справи України.

По-друге, при всій повазі до пані посла, але заява є напівправдою, що, як відомо, гірше за обман. Правда ж полягає в тому, що акцентуючи увагу на САП, в умовах скандалу з «Укробронпромом», пані посол «забула» про НАБУ, яке декілька років щось там «розслідувало». На мій погляд, Артем Ситник збанкрутував не менше, ніж Холодницький, тому не бачу сенсу вибірково виділяти одних та ігнорувати інших.  

Єврооптимістичні пристосуванці та вільні американські вуха  

Важко сказати, хто підштовхнув пані Марі Йованович обрати таку форму донесення своєї позиції. Можливо, чиновники США занадто часто спілкуються з нашими «єврооптимістами», а у них специфічні уявлення про світ та Україну.  

Якщо це навіть не так, то ця умовна група заслуговує на окрему увагу, бо поводить себе так, ніби їм хтось делегував право говорити від імені України, ніби вони тут виграли якісь вибори і щось з себе представляють більше, ніж групку політичних пристосуванців.  

Коли хтось забув, то нагадаю, що це ті «єврооптимісти», які тільки за півроку до парламентських виборів зрозуміли, що вони «по різні боки ціннісних барикад» з БПП. Це ті «єврооптимісти», які не можуть притомно пояснити походження своїх коштів. Це ті «єворооптимісти», які не можуть сформувати власну партію і піти з нею на вибори, щоб пройти тест демократією. Це ті «єворооптимісти», які, на моє переконання, у випадку загострення московської агресії, поїдуть боротись за «європейську Україну» на Захід. І не на Західну Україну, а далеко за Чоп, на батьківщину пані Марі, де з вашингтонських форумів та фешенебельних журналів розповідатимуть нам про те, як треба боротись за свою країну, не порушуючи конвенцій ООН.

Американська вода на млин московської пропаганди  

Втім, заява посла США має не тільки український, а й міжнародний вимір. Пані посол, наскільки мені відомо, не говорить українською, але володіє російською, тому знає, що московська пропаганда вже не один рік проштовхує тезу «Украина - марионетка США». Такий прийом використовується й щодо інших країн Європи, які вибудовують партнерські відносини з Вашингтоном. Не секрет для пані посла, що Кремль намагається роздмухувати антиамериканські настрої в Європі, паразитує на темі національного суверенітету європейських держав. Я б на цю московську маячню не звертав уваги, та своєю заявою посол США прямо ллє воду на млин цієї пропаганди. І тут тільки одне питання: навіщо?  

Може, пані посол чекає нового «перезавантаження»  або навіть нової Ялти-45, коли американська дипломатія примудрилась, володіючи монополією на ядерну зброю,  віддати в жорна тоталітарного сталінського режиму народи Центральної та Східної Європи? Не знаю.  

У будь-якому разі, я далекий від думки, що посол США не могла донести позицію до будь-якого високопосадовця, включно з Президентом України. Я також не думаю, що американських дипломатів не вчать обрамляти свої слова в більш поважний для партнерів спосіб. 

Висновки

Звісно, перезапускати треба далеко не лише САП і НАБУ. Думаю, що американці, які можуть бачити доларові безготівкові операції, мають серйозні розвідувальні можливості та потужні державні  інститути, знають про українську корупцію часом краще нас. Та ліки від системної корупції мають бути винайдені саме в Україні, а кадрові рішення прийматись відповідними офіційними структурами без грубих підказок ззовні. По-іншому не буває. 

Це не значить, що американців не варто слухати. Вашингтон надає нам вкрай важливу військову та фінансову допомогу, ба більше - США для нас є зразком успішної боротьби проти імперії та створення суспільства, зіпертого на цінність свободи. 

Декілька разів я мав честь зустрітись з сенатором Джоном Маккейном. Одного разу він мені прямо сказав: ніхто не робитиме за вас вашу роботу, ви мусите бути сильними і зробити все самі! 

Отже, мусимо самі все зробити: прийти на вибори і обрати гідного Президента України, боронити свій суверенітет, піднімати економіку. Маємо  працювати у всіх сферах - починаючи від кинутого недопалка посеред вулиці і до високотехнологічного будівництва космічних кораблів. Тому працювати, працювати і працювати. Тільки такі суспільства і країни поважають у світі.