Чому класичні кампанії вмирають і до чого це може призвести

Короткий аналіз першого туру і політичні прогнози на майбутнє. Лонгрід. Частина І.

1. Отже, Що відбулося?

Світ змінився. І змінилася Україна. "Тест Зеленського" - прямий доказ. В раніше консервативній країні, яка обирала Президентами тих, хто був прем"єром, або хоча б міністром, на 5-тий рік війни з ядерною державою, знайшлася третина громадян, які виявилося готовими довірити ключовий пост в країні людині без жодного досвіду державного управління. Людині, яка не подала в ході кампанії жодної чіткої відповіді щодо вирішення базових для країни проблем. Людині, яка зосередила в доволі віртуальному образі дуже різні очікування Сходу, який масового підтримав Зеленського "як свого", так і Заходу, який масово дивиться і довіряє патріотичному телеканалу "1+1". Людині, яка вперше в Україні провела кампанію на рівні кіносеріалу-утопії та лінійки розважальних продуктів. І це інноваційно навіть для світу.

2. Чому це відбулося?

Країна втомилася. Від війни, конфліктів, страхів і безнадії. Звідси - висока явка, на 4 млн людей більша, аніж у 2014. І це - переважно за рахунок великих міст сходу і півдня. І це явка за віртуальну надію на нове і краще.
Країна стає все більше урбанізованою, міста - політично активними, з власними сучасними кумирами. Відсоток села в структурі виборців зменшується. Низька явка на Заході країни лише довела, що безвіз призвів до неймовірної за своєю чисельністю трудової міграції. А міста вже живуть не так в світі телевізора, як у віртуальному світі соціальних мереж.

3. Нові авторитети і нові принципи віртуального світу.

Віртуальний світ - це своєрідний квест, гра, яка потребує нових героїв і челенджів. Тому ці вибори були торжеством умовно "нових політиків", до яких точно належить Зеленський, але з натяжкою можна віднести і Гриценка, і Смєшка.
Парадокс, але в новому віртуальному світі - нові авторитети. Не сивочолі мудреці, не експерти з гарвардською освітою, не політичні журналісти- розслідувачі. Це актори або журналісти розважального жанру.
Смєшка значною мірою "зробив" Гордон, який має довіру глядачів завдяки лайфовим спокійним інтервю "про життя зірок".
Зеленський зробив своїми VIP-агітаторами впізнаваних позитивних героїв розважального жанру - Олю Полякову, Потапа, Надю Єрофєєву і тд. І виграв з ними симпатії молодіжного електорату, для якого вони - кумири. А люди старшого віку, втомлені від війни і безнадії, в його образі показали владі, яка асоціюється з незакінченою війною і відстуністю бачення майбутнього, середній палець.

4. Що далі?

Не секрет, що шанси діючого Президента обійти Зленеського у другому турі рівні 1 проти 99. Кожен, хто вміє рахувати, чудово розуміє, що реципієнтом для Зеленського стане більшість голосів опозиційних кандидатів. Вони ляжуть в одну корзину. Порошенко може додати частину голосів Смєшка і Кошулинського, і незначну частину виборців Тимошенко. Зважаючи на рівень конфліктності кампанії і образ Коломойського, можна уявити, що для Порошенка це буде боротьба за життя.
Тому найімовірніше, окрім, зусиль наступних трьох тижнів, викликів на дебатів, мобілізації патріотичного виборця і адміністративного ресурсу, діючий Президент буде думати і про запасні захисні варіанти.
І таким варіантом може стати мобілізація діючого парламенту під зміни до Конституції у бік парламентської республіки.
Це - формат самозбереження для діючого президента, інших політеліт, він влаштовує Тимошенко і навіть Медведчука з Льовочкіним. І для цього у парламенту ще є час до осені включно.
Така різка зміна правил політичної гри, коли виграє не той хто довго йде і системно працює, а розкручене "нове обличчя". Такий фантастичний запит на "нових", до яких може додатися ще один потужний гравець Вакарчук, може підштовхнути діючі політичні еліти до тектонічних змін системи державного устрою країни.