Дорога країно, я приймаю твій дивний вибір

25 травня 2014 року я проголосувала за Порошенка. Це був дуже складний вибір. І коли я вийшла із кабінки, пообіцяла собі (і навіть, здається, про це написала пост), що відтепер я в опозиції до президента і буду робити все від мене залежне, щоб йому і його оточенню не вдалося узурпувати владу.
Ця боротьба забрала у мене стільки сил, здоров‘я і хороших людей, що я так і не змогла знайти достатньо аргументів, щоб проголосувати за нього вдруге. Навіть розуміючи всі ризики приходу до влади Коломойського. На вибори я не пішла взагалі.
Що ж, дорога країно, я приймаю твій дивний вибір. Дякую, що ти знову примушуєш світ про себе говорити, а деяких сусідів по-чорному заздрити.
Я досі до кінця не зрозуміла, як це сталося. Але ти зробила Зеленського президентом)) Президентом, до якого я із сьогоднішнього дня у жорсткій опозиції.
Працюємо.
Тому що 25 травня 2014 року ти проголосувала за Порошенка і, замість того, щоб СТАТИ ПОРУЧ З ПРЕЗИДЕНТОМ ВОЮЮЧОЇ КРАЇНИ, ти, вийшовши з кабінки, пообіцяла собі, що відтепер ти в опозиції до президента... Ця боротьба забрала в тебе стільки сил, здоров'я і хороших людей...
Ти досі до кінця не зрозуміла, як це сталося. Але це ТИ зробила Зеленського президентом. І це не смішно!