Ми не будем обирати між хлібом та ідентичністю

Лишилося зовсім небагато до офіційного оголошення результатів виборів, проте вже зараз зрозуміло хто стане новим Президентом. Володимир Зеленський отримав небачений до цього "кредит довіри" — понад 70% голосів. Такого результату не мав жоден з претендентів на головну посаду країни.

Але самого "кредиту довіри" вистачає не надовго. Ми це бачили на прикладі Віктора Ющенка, політика якого поєднала патріотизм та бездарність. І це дало можливість перемогти Віктору Януковичу, якого нам із вами довелося скидати силою. Тому що послідовний грабунок нації був поєднаний з відвертою українофобією.

А ось Петро Порошенко зробив висновки з помилок попередників. Щоправда, це підвело нас до прірви - він зробив так, що любов до Батьківщини, турбота про бійців на фронті, декомунізація, питання утвердження української мови тепер асоціюється зі злодійством і корупцією, яка процвітала навколо Порошенка з командою. Всі ці 5 років він продовжував плодити злодіїв, хабарників, різних "свинарчуків". Саме завдяки Порошенку патріотизм і грабунок стали тотожними в очах українців.

Нас поставили у таке становище, коли ми змушені обирати між побутовим благополуччям і патріотизмом. Або Президент-неукраїнець, "какая разніца", переговори з Путіним і повний холодильник, або гучні заяви про армію, самостійну Україну, незалежну Церкву і злидні та еміграція.

На що ж нам очікувати далі? А далі на нас може чекати нова крайність. Зеленський і його команда (про яку, до речі, ми досі нічого не знаємо у повній мірі) можуть почати лукаву політику поліпшення життя коштом знищення національної ідентичності. "Ми знизимо тарифи, але забудьте про українську мову в школах", "Ми утримаємо курс гривні, але навіщо вам ваші національні герої?", "Жити буде трохи краще, але треба буде домовлятися з Москвою" тощо.

Будемо мати покращення життя в Україні без українців.

Ба більше, серед експертів, журналістів і політологів пішли чутки, що Зеленський може запропонувати Авакову чи навіть Порошенку пост прем'єр-міністра. Зеленський, який обіцяв зламати систему, прибрати старих людей влади та почати життя по-новому. "По-новому" від Порошенка ми вже пробували. Якщо це правда, то Зеленський нічим не відрізняється від чинних політиків.

Вихід із цього тривалого бігу по колу один. Цей вихід пропонують українські націоналісти.

Будівництво держави має бути осмисленим! Кожен політик, політична сила чи влада повинні бути носієм української національної ідеї. Але поки тільки націоналісти готові "піти на рішучі, якісні зміни в державотворенні, у формуванні та функціонуванні влади: визнати за українським народом право на творення власної держави, підняти прапор української національної ідеї, сформулювати природну і привабливу для народу ідею-мету та ідеологію національного державного будівництва, запропонувати національно зорієнтовану концепцію, програмні напрямні та пріоритети українського державотворення і розбудови реальної системи українського національного народовладдя" (В.Іванишин).

Тільки націоналісти зможуть поєднати два виміри державної політики. Перший — здобуття народного благополуччя шляхом жорстокої боротьби з корупцією й олігархатом. Другий — політику національної ідентичності. Українці не повинні обирати між холодильником і культурою.

Прихід до влади носіїв національної ідеї — це не один зі способів зберегти країну. Це єдиний спосіб.