Старі-нові "обличчя"

Президент Володимир Зеленський нарешті інавгурований, Верховна Рада України — розпущена, міністри — у відставці. І до тепер невідомо, хто буде у «команді нових реформаторів». Нижче короткий, майже безоціночний опис кандидатів, та кілька фактів з їхньої біографії.     

Після звільнення Сергія Льовочкіна з посади я якось про нього підзабув. Говорити про якісь судові процеси по його минулим історіям було смішно і безсенсово. Що ніхто і нікого не люструватиме — суспільству прозоро і ясно пояснили одразу. Навіть Дмитро Садовник — єдиний «бєркутьонок», по якому були прямі докази участі у масових вбивствах — був випущений з-під варти до Росії. По факту, вся так звана «спецрота Беркута» була помилувана Президентом України, з відома Генпрокуратури України, за поданням Міністра внутрішніх справ України. Коли-небудь, поза сумнівом, ми побачимо документи, якими керувався обпльований у ЗМІ Печерський суд. Було б по-іншому — суддя опинився би у СІЗО. А він лишився на посаді і пройшов переатестацію. Говорити про переслідування Льовочкіна за таких умов було смішно.

Ознаки його повернення на посаду з’явилися лише один раз — коли про свої президентські амбіції заявив Анатолій Гриценко. Льовочкін на посаді голови його адміністрації був логічним. Але час минув. Гриценко програв, а його старого «подєльніка» по розпродажу української армії Івана Апаршина я сприймав частиною тролінг-команди Зеленського. Ці люди тестували суспільство, а не керували виборами. Про які посади для них могла йти мова? Гонорар згідно контракту і досить. 

Проте, далі частіше Апаршин пропонує розпродавати українську армію. Першу десятку майбутньої парламентської партії «Слуга Народу» ми не бачимо і досі. На цьому тлі явні наміри новообраного президента Володимира Зеленського: форсувати інавгурацію та достроково розпустити Верховну Раду.

До цього додався витік інформації від Михайла Чаплиги, колишнього співробітника виборчої кампанії Юлії Тимошенко. Рекомендую прочитати його пости. Перша ж перевірка інформації показала — він не просто пише правду. Він здає всю правду — весь розклад по майбутнім планам правлячої олігархічної верхівки. На мою думку, йому не доплатили за роботу, і він просто помстився за це. Інформація ця вельми скандальна.

Так, наприклад, стало відомо, що собою являє новообраний Президент України. Він, як з‘ясувалося, — лише інвестиційний проект, директором якого донедавна був Ігор Коломойський. Тобто Володимир Зеленський був одним із претендентів. І оскільки Ігор Валерійович був обмежений судовим рішенням і не мав коштів, він знайшов групу «інвесторів». 

Його умови були зрозумілими — повернути Приватбанк. Але націоналізація пройшла за такою процедурою, що повернення виявилося вкрай проблематичним. У «інвесторів» був інший головний біль — повернутися у політику і отримати прибуток з «інвестиції». Саме тому у, сподіваюсь не останньому, телеінтерв‘ю для «BIHUS-info» Ігор Коломойський згадав про одного з інвесторів — про Андрія Портнова. Саме інтерв‘ю — це жест відчаю. Звідти і нестримані висловлювання щодо України. Але там, де інвестує Андрій Володимирович Портнов, буде і його «бізнес-партнер» Сергій Володимирович Льовочкін. Відтак ми можемо більш-менш уявити структуру і легко — у мережі «Однокласснікі» — знайдемо обличчя майбутніх топ-посадовців. І тут — «О боже!.. З кого ж почати?..». Тут всі такі «яскраві» — від судей Олександра Кравця та Вікторії Жовноватюк, до посадовців Напрієнко та Стародубцевої.

Перші два прізвища дуже відомі ЗМІ. Але мало хто знає, що Оксандр Кравець та Вікторія Жовноватюк — куми. Двоє останніх відомі менше. І мало хто звернув увагу на те, що депутат Одеської облради Павло Напрієнко та Наталія Стародубцева — співмешканці. 

Там, схоже, велике кохання

Діти Наталії Стародубцевої раптово змінили прізвища на Напрієнко. Схоже, він їх переоформив на себе, де-юре ставши їхнім татом. Тільки так можна пояснити, чому по частині документів вони проходять під його прізвищем. І оскільки ця поведінка вкрай добре характеризує цю пару, про них і розповім. Тим більше, що Напрієнко є «меценатом», що брав участь у відбудові Приморських сходів у місті Іллічівськ, а Стародубцева проходить фігурантом по справі про незаконну приватизацію службових квартир. Просто якась епічна пара — красень і... «дуже прагматична жінка». Це стилістична фігура, про всяк випадок.

Погодьтеся, приватизувати квартиру — це не злочин. Навіть ту, яка надана адміністрацією президента Віктора Януковича, навіть помічниці Сергія Льовочкіна задля «покращенння умов проживання». Принаймні, це не той злочин, що викличе громадський осуд. А що у нас із статками? Якщо ми говоримо про статки Наталі Стародубцевої, то вони середні. Перед вами фото офіційної виписки. Поруч — витрати її дітей на спорт у клубі «5 елемент». Ця довідка доводить, що, по-перше, неповнолітні діти проходять по різних базах під різними прізвищами, а по-друге, є запитання до джерел статку всієї родини, або у офіційних деклараціях проходить не все майно.

Цікаво також, принаймні мені, що ці джерела фінансування дозволяють цій посадовій парі навчати своїх дітей у елітній київській школі «British international school Ukraine». Фото документа, що представлено нижче, є стандартною, затвердженою навчальним закладом, формою відповіді. Змінюється у ній всього два параметри: дата написання та ім’я особи, якій надається відповідь. Оплата за навчання здійснюється у доларах США, або (можливо) у євро. Про оплату згідно курсу Нацбанку у відповіді нічого не сказано. Ви знали, що в Україні є аж такі навчальні заклади? Бо для мене свого часу це було відкриттям.

Я свідомо прибрав ім’я та прізвище людини, якій надано відповідь. Прибрано також ім‘я та телефон адміністратора. Просто щоб не підставляти людей у разі імовірного злочинного інтересу. Сам текст — без змін. Тут цікаві цифри за навчання. Уявіть, скільки дітей посадовців, про статки яких нічого не знає НАБУ, тут навчається?

А уявіть собі статки Сергія Льовочкіна, якщо його помічниця Наталя Стародубцева та її співмешканець, депутат Одеської облради Павло Напрієнко дозволяють себе такі виплати? 

Звісно, цей текст — звичайна заздрість

Заздрість людини, яка не розуміє, не вміє і не може аж так. Принаймні, поки що. А скільки людей оцінять це як приватне щастя за кошти (податки), забрані персонально у них?

От уявімо якусь маму, що працює з ранку до ночі. І збирає вона своїй дитині на перше вересня все необхідне. Збирає, і все одно чогось не вистачає тій дитині. І чоловік у неї такий само. І тут раптом, випадково відкривши цей сайт, вони читають наведені цифри... 

Не кожен бізнесмен своїй дитині таке навчання може дозволити. Він кошти заробляє (!) і точно знає, що ця школа — не стільки ознака рівня знань дитини, скільки статусу її батьків. Це — клуб для своїх. Це важливий інститут для тих, хто, через «некоректні» запитання  поліції, скажімо, Швейцарії чи Великої Британії, про походження коштів, не може «статусно» навчати своїх дітей там.

Є закономірність — у країни із бідним населенням посадовці — завжди олігархи

На запитання: звідки я взяв все це про навчання дітей? Про місця поїздок на відпочинок? Про те, що Стародубцева — співмешканка Напрієнка? — пояснюю. Більшою частиною із соціальних мереж. Власне, це видно — це скріни з екрану комп‘ютера. А самі фото розміщую тут лише тому, що сторінки можуть закрити або взагалі видалити. Як, наприклад, це:

Ці скріни фото з відкритої (!) сторінки Instagram за 2018 рік. Дату фото всієї родини — 2 травня 2018 року — донька Стародубцевої проставила сама і розмістила у stories. Я лише закрив назву сторінки і зібрав це у колаж. На фото вся родина. По центру рекламний плакат депутата в період виборчої кампанії. Інформація на плакаті (ПІБ, обличчя, телефони) є публічною.

Це вам два обличчя однієї родини з майбутньої команди «реформаторів». Так це ви ще цифри за перельоти та готелі не бачили. 

(Далі буде)