Крутіше ядерної зброї (Part 1)
Як зробити так, що б Україна і українці жили в безпеці? Як зробити так, щоб армія Росії, яка перевищує нашу в кілька разів за чисельністю і бюджетом, не загрожувала Україні Повернути ядерну зброю - на це потрібно колосальна воля, колосальні кошти і здатність пробиватися через міжнародні санкції. Але є дещо ще - не гірше ядерної зброї. Правда він вимагає обов'язкової участі Держави.
Трішки історії. Після революційних подій 2014 року Росія вчинила акт військової агресії проти України. Керівництво Збройних Сил України було не готове і не здатне захистити країну. Обороною країни стали займатися військові добровольці і волонтери. Після цих подій війна з Росією поступово набувала форми замороженого конфлікту. За ці роки наша влада так і не ініціювала потрібних реформ в системі оборони і Збройних Силах, послабила роботу волонтерських організацій і, фактично, розвалила добровольчій рух. На даний момент Україна не має чіткого розуміння, як вона буде оборонятися в разі наступного акту агресії. Відсутня стратегія оборони і найближчим часом, і в перспективі.
Все це призводить до необхідності повного концептуального реформування системи оборони і правильної організації системи захисту країни. І почати потрібно з позначенням загроз і ризиків. Головним питанням для України не є «Чи зробить Росія новий акт військової агресії?» Питання - КОЛИ Росія зробить новий акт агресії. Це питання тільки часу.
Зараз країна-агресор діє старими імперськими методами і не використовує нічого нового. Першим завданням агресора є поділ України і розчленування її суспільства. В Україні існує безліч різних соціальних груп. Завдання Росії - не допустити об'єднання цих соціальних груп навколо єдиної української ідеї. Росія майже безперешкодно діє зсередини нашого суспільства, розділяючи українців за політичними, культурними, релігійними, соціальними, етнічними і національними критеріями, щоб мати на наше суспільство максимально негативний вплив. Ще одна слабка точка - молодь. Здебільшого вона індиферентна. У більшості відсутній інтерес до оборони країни. І в сучасному світі її приваблюють зовсім інші питання. Мета пропаганди РФ - не привести до влади відкрито проросійське керівництво (це викличе повстання). І не перемогти Україну військовим шляхом (це останній акт агресії). А розділити і контролювати Україну, роблячи її поступово слабкішою.
Щоб правильно організувати систему оборони необхідно не тільки зміцнювати підрозділи в зоні бойових дій. А вибудувати три стратегічних рубiжа.
1. Deterrence (Стримування) - це коли маленька країна створює таку систему оборони, при якій велика країна-агресор усвідомлює, що в разі нападу, вона завдасть собі непоправної шкоди.
2. Безпосередня оборона - необхідно створити правильний план і систему оборони. Залякування не працюватиме, якщо буде відсутня правильно вибудувана оборона.
3. Опір - потрібно врахувати, що противник може нас перевершувати, і в разі, якщо наша оборона не витримає - необхідно організувати максимально довгостроковий опір.
Якщо всі три системи працюють правильно, в такому випадку і перший пункт - залякування - буде працювати ефективно. Щоб ефективно захиститися від російської загрози одних ЗСУ буде явно недостатньо. Потрібно, щоб весь народ брав участь в обороні країни і був до цього підготовлений. Національна Служба - це відома практика в світі, при якій створюється ефективна система тренінгу і резервної системи, яка відповідає всім загрозам. Крім того, це дозволяє об'єднати країну (особливо молодь) навколо спільних цінностей. Необхідно зрозуміти, що ні одну з існуючих систем неможливо скопіювати. Потрібно створити систему, яка найкраще підійде для України.
Фінляндія - більш ніж 100 років досвіду роботи Національної Служби. Вона практично перемогла СРСР в Північній війні (Зимовій війні), використовуючи дану систему. Після цього ні СРСР, ні РФ, не думали нападати на Фінляндію.
Ізраїль - має систему тотальної оборони. Зміг створити такі Сили Оборони, які не тільки обороняються, але і переходять в наступ і самі нападають на своїх супротивників.
Швейцарія - зуміла зберегти нейтралітет і побудувати ефективну систему народної оборони.
Південна Корея - після Корейської Війни стала позитивно розвиватися. В тому числі, завдяки тому, що громадяни Південної Кореї беруть участь в Національній Службі Оборони.
Сінгапур - маленьке багате місто-держава в Азії. Має найсучаснішу Національну Службу з точки зору швидкості, ефективності та передових технологій.
Естонія і Литва - яскраві наприклади, коли пострадянські держави створили ефективну систему Національної Служби і Резерву (Ліга Оборони). Крім військових загроз вони реагують і на соціальні загрози.
Національну Службу стали впроваджувати і арабські країни для відповіді на загрози з боку ісламського радикалізму. ОАЕ тому яскравий приклад.
Важливо зрозуміти, що, в тому числі, і тому, що ці країни мають хорошу систему Національної Служби, вони мають розвинену економіку, соціальну структуру і громадянське суспільство. Якщо ми будемо вчитися на цих успішних прикладах, ми створимо ще більш ефективну систему.
У наступному блозі більш детально проговоримо про те, якою має бути Національна Служба України.
