НАРОДНИЙ ПРЕЗИДЕНТ ЧИ "НАРОДНИЙ ПРЕЗИДЕНТ"

Володимир Зеленський прийшов до влади на хвилі інакшості та близькості до народу.

Цього зовсім не відчувається, коли президент подорожує з візитами у інші країни та або взагалі не зустрічається з громадянами України, які там знаходяться, або зустрічається лише з окремими представниками українських громад, обрати яких доручають майже завжди представникам СКУ (Світовий Конгрес Українців).

Ні, це не новий підхід і ОПУ не винайшов колесо. Так робили усі попередні президенти.

Але ж Зеленський мав бути іншим. 

За кордоном, більшість українців не підтримали чинного президента. І це також можна назвати наслідком постійних організацій зустрічей з президентами та урядом за радянським зразком. Україна визначає формат, а певна організація, з якою обирає співпрацювати офіс президента, визначає хто на цій зустрічі повинен бути присутній.

Дуже часто на цих зустрічах немає жодного громадянина України та присутні люди, які потpапили на зустріч завдяки своїм дружнім зв'язкам з тими, хто формує список. 

У громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном і голосують, не було і немає можливості відвідувати зустрічі з главою чи представниками держави та чути відповіді на актуальні запитання. Ті рідкісні зустрічі, які іноді відбуваються, проводяться у форматі короткої доповіді без запитань.

І так у більшості країн.

Під час візиту президента Зеленського в Канаду проводився сніданок, квитки на який міг купити кожен і кошти йшли на благодійність, але знову ж таки формат не передбачав відвертої розмови. На закритій зустрічі з президентом представників нової хвилі мігрантів не було. А на вечерю за запрошеннями взагалі невідомо як проводився "відбір". 

У Польщі зустріч з українцями не відбулася зовсім і не навіть не планувалася, у відповідь на що активісти з більше сорока країн звернулися до президента не повторювати таких помилок у майбутньому та створити посаду радника з питань мігрантів при ОПУ, що президент підтримав у свої публічній відповіді на лист.

Ось тепер ОПУ організовував візит президента до США і знову повторилася та сама стара практика: одна організація підготувала список осіб, які були запрошені на зустріч. У цьому списку є кілька представників нової хвилі мігрантів. 

Але ж основне питання залишається відкритим: чому народний президент не зустічається зі своїми громадянами без списків та не прагне зрозуміти, які питання хвилюють їх та як вони можливо можуть допомогти його команді змінювати країну. Особливо, зважаючи на той факт, що велика кількість громадян України за кордоном досі не розуміють до кінця куди ж тепер рухається країна і чи варто їм перейматися через мову та, скажімо, продаж землі. 

Українські мігранти, яких уже мільйони, це дійсні та потенційні інвестори та реформатори України. Їх не можна ігнорувати. Найактивніші з них вже п'ятий рік працюють у режимі 'країна в смартфоні' змінюючи батьківщину на краще різними шляхами. 

Володимиру Зеленському час довести і тим громадянам України, які знаходяться за її межами, що він їхній президент також, що не боїться запитань і відкритий до співпраці, що хоче бачити Україну кращою не менше за них. Нав'язані йому та його офісу старі методи співправці з закордонними українцями працюють все гірше і не приносять потрібного Україні результату.