Чому земельна реформа зупинить опустелювання та як вплине на клімат?
Спори про земельну реформу часто обмежуються тільки тим питанням, кому дістанеться земля — українським фермерам або західним інвесторам. Спрощення дискусії веде до того, що ми перестаємо бачити реформу як ефективний інструмент реалізації певної візії.
Вивчивши пропонований закон про обіг сільськогосподарських земель, спробував зрозуміти, перш за все, яку мету переслідують законодавці. Моя думка наступна - відкриття ринку землі дозволить збільшити інвестиційну привабливість аграрного бізнесу, а, отже, капіталізацію компаній, їх доходи та податки, що в цілому позитивно вплине на бюджет нашої країни.
Я противник підігрівання суспільства страшилками типу: "всю землю скуплять іноземці або великі латифундисти" та популістичними вивертами типу "сьогодні продадуть землю, а завтра рідну матір". В Україні вже давно багато далекоглядних аграріїв питання оренди та покупки землі для себе вирішили. Питання зараз тільки в тому, щоб остаточно легалізувати свої володіння. Доречі великі латифундисти всі разом обробляють лише 20% сільськогосподарських земель. Сильно, запуск ринку земель сільськогосподарського призначення перекроїть сформований розклад сил? Думаю, в перспективі 1-3 років кардинально навряд чи щось змінитися. Іноземні інвестори звичайно бачать інвестиційний потенціал України. Проте поки не буде розв'язано питання з захистом інвестицій, навряд чи варто очікувати різкого зростання цін на ріллю.
Якщо подивитися на перспективи ринку землі через призму галузі, в якій я працюю, то можу з упевненістю сказати, що наша країна тільки виграє від легального і прозорого обігу сільгоспземель.
Один з ключових активів Держводагентства — це розгалужена система зрошення, яка проектувалася та була збудована ще за радянських часів і успішно тоді використовувалася.
Зараз же зрошувальна система ледве використовує п'яту частину свого потенціалу. І причин цьому декілька. Фактично ми втрачаємо якусь частину зрошувальної системи ледь не щодень. Поки я пишу ці рядки, можливо, що десь в Дніпропетровській чи Миколаївській області зловмисники викопують металеві труби систем зрошення. Наші водогосподарські організації дуже часто фіксують особисто, або отримують такі повідомлення від небайдужих громадян. В принципі щоб демонтувати цю водну інфраструктуру іноді достатньо невеликого екскаватора і навантажувальний механізм. Викопав кілометр-другий труби — і ти вже доларовий мільйонер.
Ті зловмисники, мають дуже вузьке мислення "в один крок". Так, можна не зрошувати поля і просто вирощувати культури, які не вимагають поливу. Проте у зв’язку із глобальним потеплінням, на півдні України, не отримуючи достатньо зволоження, земля деградує і безповоротно втрачає свої родючі якості. Доречі в Херсонській області знаходиться найбільша пустеля Європи – "Олешківські піски". Согодні, як ніколи, ми маємо дуже серйозну загрозу опустелювання південих земель нашої країни. У будь-якій іншій розвиненій країні такі екологічні дисбаланси вже прирівнюються до загроз національній безпеці.
Демонтуючи водну інфраструктуру, зловмисники навіть не усвідомлюють, які загрози виникають для ґрунтів, та усієї екосистеми того чи іншого регіону. Якщо зовсім примітивно пояснювати, то розумна система іригації дозволяє "вдихнути життя" в землю і там, де завтра могла бути пустеля, вирощувати сільськогосподарську продукцію високої якості. Ізраїль, територія якого на 60% - це пустеля Негев, завдяки крапельному зрошенню і розвиненій системі іригації не тільки повністю задовольняє продовольчі потреби ізраїльтян, але і дає їм можливість круглий рік експортувати фрукти та овочі на найбагатші ринки світу.
Чому кажучи про водну інфраструктуру, я почав з земельної реформи?
Тому що поки земля орендована, навіть якщо вона оформлена в довгострокову оренду, жоден власник не буде робити довгострокові інвестиції, так як немає гарантій для нього, що землевласник завтра не захоче кардинально змінити умови аренди і вирощування с/г продукції стане збитковим.
Відновлення системи іригації та крапельне зрошення - це довгострокові проекти, з окупністю в кращому випадку в 7-10 років. Це дані розрахунків ЄБРР, який дивиться на такі проекти як на дуже перспективні. Саме тому землі потрібен відповідальний господар. А такому господареві однозначно потрібен захист його активів.
Земельна реформа, при розумному запуску, дозволить створити новий клас власників, зацікавлених в довгострокових інвестиціях в системи зрошення і в підвищення родючості своїх земель.
На відміну від ізраїльської держави, українська (поки що незріла) та визнаємо чесно, - поганий власник. Жодна державна інституція навряд чи знайде всередині країни бюджет на відновлення усього потенціалу систем іригації та зрошення.
А от створити умови, за яких би з'явилися асоціації водокористувачів із фермерів, — це можливо. Так скажімо, "централізувати" стандарти та "децентралізувати" відповідальність.
Ми втрачаємо доходи від води не тільки з-за того, що маємо досить зношену, неефективну, частково розграбовану систему зрошення, а ще тому, що сама логіка управлення цією інфраструктурою давно "застаріла"
Реалізація земельної реформи прискорить і інші процеси. Точно клас нових власників землі сформує і нові вимоги до Держводагентства, яке не може нескінченно латати дірки. І врешті-решт також буде змушено трансформуватись та ставати більш ефективною інституцією.
В нашій країні багато проблем: це пересихання річок і боліт, погана якість води, низький рівень каналізування та очищування стоків, поганий стан трубопроводів, несанкціоноване використання води, корупція ....
Але інвентаризація землі запустить необхідність "інвентаризації" водних ресурсів і зробить не тільки землю, а й воду (а в наслідку, екологію в цілому) – нашим важливим державним пріоритетом.
Я вірю в силу організації наших людей. І вважаю, що не за горами той день, коли фермери-землевласники масово почнуть створювати асоціації водокористувачів, щоб максимально ефективно використовувати природні ресурси. Тому не варто боятися земельної реформи, варто боятися пустелі, яка може з’явитися в результаті недолугого керування ресурсами.
https://hvylya.net/interview/economics2/sergej-dacjuk-o-zemle-i-zemelnoj-reforme-v-ukraine.html
https://strana.ua/articles/analysis/224470-kak-piramida-ovhz-mozhet-stat-v-ukraine-zemelnoj-skhemoj-posle-otkrytija-rynka.html
https://zn.ua/macrolevel/zemlya-globalnaya-lihoradka-327203_.html http://www.valnet.ru/m7-114.phtml
в нормальних цивілізованих країнах ставлять за мету розвиток малого і середнього фермерства і відповідно створення умов для існування і розвитку інфраструктури сільських територій, бо фермери це місцеві жителі.
а що ви пропонуєте, зараз вже агрохолдінги правлять балом їм не потрібні люди у них є величезна техніка і вони вирощують зерно соняшник коротше сировину яку можна на експорт. ну порошенко ще буряки садить. великі кампанії тільки так і будуть себе везти.
спочатку б дали можливість піднятись малому і середньому фермерству. дали хоча б декілька років на це а потім вже можливо розглядали можливість для великих кампаній які вже розвились.
Вся переработка через офшоры в своих странах с нашими мародерами и рейдерами никто связываться не будет,
А зачем нам беспокоиться о каптализации чужих копаний и их прибутках , який вплине на бюджет країны, в гробу Ми видели эти компании независимо от то Израильские,Китайски,Американские,Арабские или Российские нам надо перенять Европейский опыт и не земельной реформы открытого рынка земли , где в цивилизованных его нет только в Голландии потому , что цена из за высокой урожайности достигла ,70 тыс.евро , да и то там среднее владение 25 га а в остальных странах это толь то место где переходит право собственности , а основа всего нормальная жизнь и благосостояние народа на селе и во всей стране, для этого надо , (что бы как эти...выражаются простые украинцы , а они наверное элита МММ щиков выискалась как Пушилин только тот в ОРДЛО, а эти в Украине), что бы была высокая производительность, правительство не должно распродавать землю, в внести пошлины на вывоз зерна и продавать переработанную продукци скажем муку , тогда заработают все наш Украинский фермер, пайщик, и бюджет ,конечно если не распилят.
Яким боком до бездіяльності державних органів має відношення продаж землі незрозуміло!?
Шановний автор.
Прочитайте посилання першого коментатора Александро і прокоментуйте хоча б один факт із статті ЗН "Земля. Глобальна лихоманка", як наприклад скупку міжнародними корпораціями 250 000 000 (мільйонів) гектарів землі з 2000 року в світі, (чотири України по території!) в таких задрипаних країнах як Україна!