УКРАЇНСЬКА ОСТЕОМАЛЯЦІЯ

Тебе б конем татарським гнати,
Поки аркан не заспіва!
Бо ти ж коханка, а не мати,
Зрадлива бранко степова!

© Євген Маланюк

Є така хвороба – остеомаляція. Виникає вона в результаті недостатньої мінералізації кісткової тканини. З грецької дослівно перекладається як "розм’якшення кісток". Цей медичний термін чудово описує хронічну хворобу української державності. Державності, якій бракує державного кістяку. Того каркасу, який тримає форму та забезпечує стійкість конструкції. Кристалічної решітки, яка задає структуру політії – державно організованого суспільства. Ми пружні, але безформні.

Тому ми весь час шукаємо, кому б віддатись. Ми, українці, підсвідомо шукаємо державотворчий первень, який би оформив нашу еластичну, але неструктуровану плоть. І тому українці настільки чудово вписуються в чужі суспільства: важко уявити без наших земляків ані Річ Посполиту, ані Російську імперію, ані Велике Князівство Литовське. Талановиті офіцери, інженери, митці, підприємці. Дайте нам кристалічну решітку – і ми в ній чудово реалізуємось. Ми наповнюємо її пристрастю та енергією нашої живої плоті. Працьовиті, чистоплотні, законослухняні – ми чудово достосовуємось до чужих систем. Бо не можемо створити свою.

Крадуть однаково безбожно і в Росії, і в Україні. Але коли приходить скрутний час, Москва - під санкціями (!!!) - наводить лад у державних фінансах, погашає міжнародні зобов’язання, створює резервні фонди і нарощує золотовалютні резерви центробанку до 500 млрд доларів США, досягнувши цього року позитивного балансу між державними резервами та сукупними зобов’язаннями (включаючи корпоративний сектор). А Україна, якій наче допомагає весь цивілізований світ, будує піраміду ОВДП та живе надіями на черговий кредит МВФ. Бо в Росії є держава, і розуміння того, що без власної державності всі вкрадені мільярди нічого не варті (хто зараз пам’ятає всю цю імперську аристократію, що встигла вивезти свої активи з охопленою революцією Росії 100 років тому?). А в Україні Коломойський може в один день назвати двох міністрів "дебілом" і "покидьком". І йому за це нічого не буде. Бо реальна держава сьогодні в Україні – це він. А уряд – це "95 квартал", який має розважати народ, доки Ігор Валерійович отримуватиме сатисфакцію за злидні, пережиті в Женеві та Герцлії.

Звичайно, краще коли Україну "грає" веселун Бєня або фальшиво-трагічний клептоман Петро, а не злий карлик Путін. Бо першим за те, що вони нас "грають", ми поки платимо лише грошима - з Путіним прийдеться розплачуватися власним життям. Мільйонами життів.

Втім як хочеться вірити, що не для того Україна повставала на Майданах, не для того зупиняла Путіна на Донбасі, не для того всупереч усій історичній логіці вижила врешті-решт, аби хтось її "грав" та ще її ж коштом.

Якщо Зеленський не пригадає вейберовську істину, що "держава – це монополія на легітимне насильство" і не почне інтенсивно лікувати державну остеомаляцію України, завтра "гратимуть" вже не тільки Україну, а й його особисто. До речі, Трамп вже почав (не те, що йому подобається наш президент, але тому, що через нього він хоче "пограти" Байдена). На черзі МВФ і Коломойський. Пінчук як самий обережний "гратиме" нишком. Рінат звично "гратиме" в долі.

Тому Президентові треба терміново переключатись з моніторингу рейтингів та моделювання віртуальної реальності на відродження та підпорядкування собі апарату легітимного насильства та створення ефективної бюрократії. А вже коли з’являться здоровий кістяк, можна буде погратися і в "державу у смартфоні". Бо смартфон ще нікого від остеомаляції не вилікував.