"Мертві свині" проти народу України
Свині, тому що корупціонери. Мертві, тому що в них немає політичного майбутнього. "Мертві свині", це Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Наталія Королевська, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко та інші тупі популісти, як виступають проти ринку землі. Той, хто має можливість думати, може проаналізувати такі аргументи:
1. Ринок землі діє у ВСІХ розвинутих країнах світу. Разом з іншими країнами, ринок землі ввела Російська Федерація. Це було в 2000-х роках, коли Путін вважав себе демократом. Медведчук з таким же завзяттям може кричати "Ганьба!" своєму куму.
2. В Україні більше 6 млн українців, яким належать земельні паї. В 90-х було 9 млн. Але три мільйони селян так і не дожили до того моменту, коли б могли отримати якійсь зиск від свого паю.
Найчастіше, вони здають свою землю в оренду холдингам за дві сотні доларів на рік. Вони б могли продати свій пай за хорошою ціною, або здавати його в оренду за більші гроші, тому що ціна землі подорожчає, або викупити у сусіда ще кілька паїв і обробляти СВОЮ землю.
Але Медведчук, Рабіновіч і Королевсяка, які переміщаються не менш як на трьох "кубіках", з трибуни Ради розповідають цим українцям, що вони не мають права розпоряджатись своїми паями, бо "за цю землю діди воювали", або тому що не можна "матінку-землю продавати", або тому що свині вимруть…
Правильно, ці "політичні свині" і вимруть, тому що не буде корупційного доходу від державних земель, які багато ділків безкоштовно юзають, сплачуючи корупційну ренту таким політикам і не сплачуючи нічого в бюджет.
3. Ринок землі в Україні запроваджується з багатьма обмеженнями. Не більше 15% землі в одні руки в області, не більше 0,5% в одні руки від всіх с/г угідь. Сюди потрібен конструктив для посилення контролю. Але однозначно, що в Україні не може бути тотальної монополії, коли все викуплять китайці, або все викуплять Веревський-Бахматюк-Косюк. Просто з тих 6 млн українців більшість не буде її продавати, а продовжать задавати в оренду. Але за більші гроші.
4. Рабіновіч-Тимошенко ніколи не кажуть про конструктив, не називають цифри, можливі наслідки, передумови, не приводять порівняння з досвідом інших країн. Вони тупо гатять емоційними гаслами, без логіки, без аналізу, без інтелекту.
Сьогодні дійсно вирішується доля України. Або ми підем шляхом ВСІХ без виключення успішних держав і отримаємо більше шансів бути заможними, незалежними, багатими. Або дозволимо і далі "мертвим свиням" тримати більшість громадян у переджебрацькому стані, щоб ними легше було маніпулювати.
Но сейчас это - зло, т.к. деньги вырученные от продажи, отодвинут финансовый коллапс и дадут режиму Зе продержаться еще пару лет. Украина заплатит за это очень высокую цену, возможно даже расплатится свободой.
Без этих денег, Зе снесут в 2020, уж больно глубока яма в которую он умудрился запихнуть экономику Украины за полгода своего правления.
Это тот случай, когда чем быстрее начать лечение, тем больше шансов у больного. Очень хотелось бы чтобы Закон не приняли.
С другой стороны - с паршивой овцы хоть шерсти клок: пусть введут рынок земли и примут на себя негатив совков и националистов (эти тоже почему-то против рынка).
А закон про рынок земли приняли хреновый. Во втором чтении его в таком виде принимать нельзя. Иначе действительно - облапошат народ.
И приватизация такая вышла - потому что закон принимали совки, и реализовывали совки. Совки (читай - бывшие коммунисты) - они завсегда для себя и под себя все законы принимали.
Кто-то из молодых хотел бы продать свой пай и купить квартиру в городе, но ему не дали это сделать - так он и состарился в селе.
Но тебе об этом рассказывать бесполезно - видать, у тебя представление о цивилизованном западном мире, как из учебника по политэкономии о загнивающем капитализме образца XIX века.
Хай я буду "корупційною Свинею без політичного майбутнього",
але я теж проти розпродажу Неньки-України
73% респондентів є "корупційними Свинями без політичного майбутнього"
Ви пане автор, або хрестика зніміть, або труси надіньте а то виходить що Арапохеромахія в ліс а ви по дрова...
в этом году четверть экспорта Украины в деньгах - сельское хозяйство
посмотрим через год
2. Десятки миллионов украинцев так никогда не получат и не получили выгоды от приватизации, хотя по бумажкам им принадлежали миллионные состояния от приватизируемых заводов. И кормить людей сказками что оставшись без земли они будут на кубиках ездить это старая сказка которую опять запели.
3. Про ограничения даже смешно вспоминать в наших реалиях приверженности законности практически всех ветвей власти.
4. Ну и вечный совковый конструктив продать и пропить и наступит счастье. Вот и всё объяснение выгоды рынка земли.
Ну а привязать сюда одиозных фигур это для эмоций, ещё б автор прокричал: надо срочно рынок земли, а то путэн нападэ
це - ВОНО, ЗЕлене та бридке
головне і основне - це ЦІЛЬ, яка має бути пріоритетом №1 у схемі ринку землі.
Що ж це за ЦІЛЬ?
Чому і чим саме громадян України лякали всі ці роки, щоб продовжувати мораторій і не допустити прозорого легального зрозумілого і справедливого ринку землі? Чому земля - це особливий ресурс? Чому нема ринку повітря, хоча металургійні, енергетичні, транспортні та інші заводи та підприємства використовують атмосферу, і зокрема, кисень із атмосфери як ресурс (сировину) у їхніх процесах виробництва? Чому існує закон України, який вимагає допускати громадян до берегів водних об'єктів?
Вода, повітря і земля - це специфічні ресурси. Вони обмежені. З них складається життєвий простір - якщо не буде простору, то життя стане неможливим. Але вони сами важливі для підтримання життя - НЕОБХІДНІ - не тільки як частини простору, але і як частини швидких життєвих циклів, оскільки живі організми (зокрема, люди) - це відкриті системи, тобто такі, які не можуть жити без взаємодії з зовнішнім навколишнім середовищем.
Простіше кажучи, люди не можуть жити без їжі, а їжа - це земля (земля - це НЕОБХІДНИЙ ресурс для того, щоб була їжа).
Оце і є ОСНОВА, з якої має бути виведена ГОЛОВНА І ОСНОВНА ЦІЛЬ - ВИМОГА про те, що ринок землі має право існувати тільки в таких межах, які не створять загрози для громадян України залишитись без ДОСТУПУ ДО ЇЖІ ТА ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ (В ОБСЯГАХ, ЯКІ ДОСТАТНІ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ (та інших людей в Україні)).
І якщо виходити у міркуваннях з такого головного пріоритету, тоді він буде критерієм, яким можна визначати придатність (допустимість) чи непридатність (неприйнятність, недопустимість) тих чи інших варіантів схем, у т.ч. обмежень.
Наприклад, за цим критерієм виглядає непридатним обмеження про <= 15% сільгосп земель в межах області у володіння 1 власника, тому що таке обмеження ніяким чином не перешкоджає декільком формальним чи реальним власникам забрати у людей в даній області всю землю сільгосп призначення, залишивши таким чином цих людей БЕЗ НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ РЕСУРСІВ ЇЖІ. Отже, обмеження мають бути сформульовані зовсім інакше - так, щоб спочатку забезпечити достатні обсяги ресурсу землі (їжі і простору) для людей, які НЕ Є власниками земель, а вже решту земель (без яких ці люди зможуть вижити) можна розподіляти між зацікавленими у бізнесі і прибутках людьми і підприємствами за допомогою інструменту ринку землі. При цьому вже не дуже важливо буде навіть, чи є ці бізнесмени і компанії українськими громадянами чи ні, адже люди в Україні зможуть вижити незалежно від їхніх земель. Тут треба передбачити, що кількість населення в Україні може з часом збільшитися, тому і обсяги необхідних людям для виживання ресурсів землі можуть з часом збільшуватись, а значить, повинні бути передбачені механізми примусового вилучення цих додаткових необхідних для виживання обсягів землі і з ринку, і з приватної власності назад у громадську власність.
БЕЗ таких ПРІОРИТЕТІВ І БЕЗ таких ВІДПОВІДНИХ ЗАПОБІЖНИКІВ СИСТЕМА БУДЕ НЕСТІЙКОЮ і закінчиться така спроба насильницьким переділом і землі, і влади.
Навіть ще у часи Мойсея (приблизно >1000 років до нової ери) люди це розуміли, і тому в законі Мойсея земля не могла буди продана (і головне - куплена) на вічно, а продавалася в оренду до ювілейного року, а в ювілейний рік поверталася попередньому власнику - систему намагалися зробити СТІЙКОЮ, зберігаючи такими обмеженнями баланс (кількість) даного ресурсу (простору і засобу виробництва їжі) між племенами (Ізраїля).