​Бюджет 2020 як трагедія українського парламентаризму

Найголовніша подія минулого тижня - ухвалення парламентом в надрекордні короткі терміни Бюджету 2020.

Така турбошвиткість черговий раз засвідчила - Парламент перестав бути політичним суб’єктом і гравцем...

Депутати перестали виконувати свою найголовнішу функцію - контролювати виконавчу владу.

У цьому дуже легко переконатись. Достатньо подивитись як проходило обговорення і затвердження бюджету. Фактично вперше за всі роки незалежності, депутати замість того аби ставити гострі питання Кабміну чи цікавитись, на які програми останні збираються перерозподіляти кошти. Натомість депутати безвольно, у режимі шаленого принтеру, проголосували за головний фінансовий документ Країни...

Така пасивність підтвердила сумну істину - наразі парламентська монобільшість є не більше ніж "додаток" до Офісу Президента...

Сліпа "зелена кнопка," яка голосує за все, що схоче Зеленський...

Єдине, за що депутати посперечалися з Кабміном, це за суму коштів по статті "соц-економ розвиток".

Тобто депутатів не цікавили, а ні стратегічні програми, а ні корупційні ризики в бюджеті. Їх цікавила виключно стаття, яку між іншим, перед виборами вони обіцяли прибрати...

До речі, для Слуг та їх виборців у мене погана новина. Суму субвенцій зменшили з 7 до 2 мільярдів. І по факту, ці гроші підуть виключно для тих мажоритарників, хто буде або "обурюватися" або тим, від яких будуть потрібні будуть голоси. І впершу чергу йде мова про групу "За майбутнє".

Для "своїх" мажоритарщиків Зеленський придумав красиву "страшилку." Мовляв на осінь будуть чергові вибори на чисто пропорційній системі. Тому мажоратирники-"слуги" забудьте про округи, "голосуйте, як треба, і ви гарантовано потрапите до списку".

Но ето не точно ;)

Ще однією причиною "пасивності" депутатів є наднизький рівень освіченості депутатів у парламенті. Оскільки більшість із них не розбираються, а ні в бюджеті, а ні в економіці, це дає великий маневр для потенційних корупційних новацій у бюджеті персонально Зеленському та його оточенню.

Тепер коротко про сам Бюджет.

Що стосується макрофінансових показників бюджету то тут нічого, а ні нового, а ні проривного... Кошторис у загальних цифрах і на залишився таким самим, як і цьогорічний.

Ті самі 43 мільярди доларів, з яких потрібно віддати 15 мільярдів на обслуговування зовнішнього боргу.

Економіка буде потроху зростати, десь на рівні 3,5%. Тому про ріст у ВВП 40% протягом пяти років треба забути раз і назавжди... Але є гарна новина - грошей вистачить на все. Погана новина - це буде необхідний мінімум. Усі збільшення, зокрема соціальних видатків, відбуваються на рівні інфляційної індексацій (тобто зарплати бюджетників виростуть в середньому на 5%).

Що стосується інших соціальних статей то тут спостерігаємо скорочення видатків. Бюджет Зеленського скасовує тринадцяту пенсію, зменшує кошти на субсидії, зменшує видатки на освіту та скасовує програму сільської медицини.

Для країни відсутність соціального популізму - добра новина. Але така реальність це точно не те, на що сподівалися виборці Зеленського, які очікували на різке підвищення зарплат і пенсій.
Тепер уважно спостерігаємо як на це відреагують виборці Зеленського...