Зелена "євроінтеграція": час проблеми перетворити на вигоди

Безліч екологічних проблем у світі в цілому, і в Україні зокрема, не дають іншого вибору, як екологізувати виробництва, шукати нові рішення, впроваджувати енергозберігаючі та екотехнології. Це радше питання не вибору, а питання часу і єдино можливого шляху, яким може піти людство, адже саме промислове, агровиробництво та комунальна сфера є найбільшими забруднювачами довкілля.

Та чи є кошти в України на зелену модернізацію, чи справляємося ми, як держава, з узятими природоохоронними зобов’язаннями перед світовою спільнотою? Тема, що лунає звідусіль. Але часто забуваємо, що попередити — значно дешевше, ніж компенсувати шкоду і відновлювати порушене!

Прикро, але наразі більшість власників підприємств все ще обирають шлях, коли кошти скерують не на розвиток і модернізацію, а на "залатування дір", на штрафи за порушення (вони й досі мізерні), на ремонт "печерного" обладнання замість переоснащення.

Однак є й ті, хто, долаючи труднощі, шукає рішення, хто реалізовує проєкти екоінновацій і екостартапів, впроваджує "зелені" технології та прогресивні стратегії з дотриманням законодавчих норм охорони навколишнього середовища, раціонального використання ресурсів. Дедалі більше в Україні керівників підприємств, що використовують екологічно чисті джерела енергії та виробляють екологічно чисту і безпечну продукцію.

Керівники міст та громад, що активно сприяють "зеленій" модернізації виробництва в регіонах, лідери інноваційних програм з енергоефективності та енергозбереження — всі вони є стейкхолдерами, тими, досвід яких безцінний.

Проєкт ЕКОтрансформація — про позитивний приклад, про добрі зміни, про можливості і результати!

Є безліч "паперових" рішень, які ніколи не стали реальністю. Є багато технологій, які складно впровадити. А є апробовані рішення, є шлях зелених змін, до яких і закликає проєкт!

ЕКОтрансформація — це ПРОЦЕС, а НЕ РЕЗУЛЬТАТ! Це надважливо пам’ятати! Так! — Практично немає в Україні бездоганно екологічних виробництв, а завдання зменшувати тиск на довкілля, переобладнувати виробництва, переходити на чисті технології — процес затяжний, що потребує часу і значних коштів!

"Краще п’ять років помилок, аніж п’ятдесят років саботажу", - так стверджував Вацлав Гавел, перший президент Чехії

"ЕКОтрансформація в Україні" спрямована на створення моди на екобізнес.

Так, вже 16 грудня у Києві на платформі проекту буде вручено 55 відзнак тим, хто іде шляхом зелених змін, поступово змінюючи підходи, технології, джерела енергії.

За результатами цьогорічного проекту можна стверджувати, що найбільш помітним у 2019 році залишається розвиток напрямку ВДЕ, ця сфера дозволяє ще й показати, що екологізація може бути вигідною.

Про реалізовані проекти: кілька яскравих прикладів

Яскравим є приклад Житомирщини. Так, на початку 2019 року "Тесла Енерго" ввели в експлуатацію першу в області електростанцію на джерелах сонячної енергії "Ганську СЕС", що має на меті реалізацію системних еколого – енергетичних проектів в Україні. При цьому отримання зеленого тарифу та постачання енергії до мережі не стало завершальним етапом – наразі відбувається остаточне оформлення цього об’єкту в повноцінний еко-енергетичний хаб, який має стати своєрідним майданчиком популяризації відновлювальних джерел енергії серед населення та, насамперед, виконати виховну функцію серед молоді.

Паралельно відбувається успішна реалізація наступних проектів сонячної енергетики. Так у 2019 році завершено будівництво І черги та введено в експлуатацію електростанцію на джерелах сонячної енергії "Іршанська СЕС", до кінця року ця електростанція має запрацювати на повну потужність після завершення будівництва ІІ та ІІІ черг.

Окремої уваги заслуговує те, що залучені стейкхолдером кошти іноземних інвестиційних структур створили реальну можливість реалізації не просто виробничих, а саме екологічних проектів.

Серед біоенергетичних проектів премією ЕКОтрансформація року буде відзначено Переяслівську ТЕЦ, що на Київщині, на біопаливній сировині, що дозволяє виробляти 5 МВт зеленої енергії, сфокусувавшись на майбутньому енергетики та ключових екотрендах.

В якості джерела енергії станція використовує щепу та некондиційну деревину. Біопаливна ТЕС налаштована на роботу в повністю конденсаційному режимі або в режимі з відбором пари. Також обладнання відокремлює зольний залишок та пил у два окремих контейнера і повністю автоматизована, щоб забезпечити мінімальну роботу обслуговуючого персоналу. Біомасу було обрано не випадково. Компанія вже має досвід успішної експлуатації ТЕЦ на деревній трісці, потужністю 6 МВт у м. Сміла Черкаської області.

Основне обладнання ТЕЦ раніше належало до вугільної ТЕЦ 1953 року виробництва, яке було успішно переобладнане під тріску та прекрасно функціонує вже протягом 8-ми років. Тобто це є прикладом, як традиційну генерацію трансформувати в більш екологічну!

Варто зазначити, сировиною для ТЕС є саме деревна тріска. Україна має достатні запаси біомаси, які вже найближчим часом можуть забезпечувати від 10 % до 15% потреб країни у первинній енергії. Це найкраще застосування некондиційній деревині, яку нерентабельно вивозити з лісу. Таким чином, ліси позбавляться сухостою, порослі, а споживачі отримають "зелену" енергію.

Прикладом екологізації громади є Тетіївська ОТГ, яка реалізувала проект із виробництва біогазу та електричної енергії (установка потужністю 2,4 МВт) із відходів спиртового заводу (спиртовій барді). Таким чином громада не лише отримала зелену електричну та дешеву теплову енергію, а розв’язала місцеву екологічну проблему із забруднення ґрунтів, підземних та поверхневих вод спиртовою бардою, шляхом утилізації відходів та отримання високоякісного органічного добрива.

Також, громадою реалізуються проекти із виробництва органічної сільськогосподарської продукції із замкненим циклом (безвідходного) виробництва: малини та яблук, а також, сирів за власною рецептурою.

На території Мереф’янської ОТГ вже рік працює сонячна електростанція (потужністю 3,8 МВт), що повністю покриває витрати громади у електричній енергії. Сонячна електростанція побудована на деградованих ґрунтах, затопленій території із використанням так званих "геошурупів" (найбільша СЕС в Україні на "геошурупах"). Екологічний ефект – скорочення викидів двуокису вуглецю на 7,2 тис. тон/рік

А що ж комунальна сфера?

Екотрансформація цієї сфери йде дуже повільно. Серед підприємств ї сфери буде відзначено "Київводоканал", який розпочав та реалізує масштабну реконструкцію очисних споруд Бортницької станції аерації (БСА), яка є найбільшою очисною спорудою у Європі. БСА — це нирки столичного регіону, де очищують всі стоки Києва, а також сателітів — це понад 5 мільйонів жителів.

В ході реконструкції буде вдосконалено процес очищення стічних вод. Нові технології, що дуже важливо, дадуть змогу знизити концентрацію шкідливих та небезпечних сполук відповідно до вимог європейських директив. Також будуть застосовані технологій оброблення та утилізації осаду, адже наразі мулові майданчики вже критично переповнені.

"Київводоканал" має й інші екологічні проєкти: впроваджується технологія очистки промивних вод на Деснянській водопровідній станції. На водопровідних станціях в Україні застосовується класична схема реагентної очистки води з відстоюванням та фільтруванням. Промивні води відстійників та фільтрів скидаються у поверхневі джерела водопостачання без додаткового очищення. Будівництво очисних споруд для промивних вод на водопровідних станціях дозволяє мінімізувати, або ліквідувати повністю процес скидання стоків у водойми через очистку, впровадження технології повторного використання промивних вод (замкнений цикл), а також системи утилізації осаду.

Продовжують трансформацію і великі промислові та агропідприємства

Так, з 2012 року металургійний комбінат "Запоріжсталь" інвестував в екологічну модернізацію підприємства понад 10,6 млрд грн. Абсолютно особливе місце в цій роботі посідає втілення рішень, покликаних вирішити питання раціонального використання водних ресурсів: скорочення забору свіжої води та зниження скиду у водні басейни.

Серед успішно реалізованих підприємством заходів — реконструкція газоочисних споруд аглофабрики, що дало змогу не тільки зменшити кількість викидів пилу в атмосферу (на 90 %), сірчаного ангідриду (на 50 %), а й поетапно знижувати скиди води від агломераційного виробництва.

Підприємство встановлює нові градирні, основне призначення яких — забезпечити зворотний цикл підприємства охолодженою водою. Завдяки технологічним рішенням сучасне обладнання дає можливість зменшити забір води з річки Дніпро та зменшити обсяг скидів.

У 2019 році комбінат "Запоріжсталь" в межах програми екологічної модернізації запустив у роботу сучасний комплекс із перехоплення промислово-зливових стоків. Це дасть змогу скоротити скид промислових вод у Дніпро на 5 млн м3 на рік. Комплекс перехоплює стічні води та скеровує їх на багаторівневе очищення. На першому етапі виконується очищення у фільтрувальній станції, потім в спеціальній установці для знезараження. Очищена, придатна для повторного використання, технічна вода повертається в оборотний цикл підприємства для повторного використання.

На Миронівському заводі з виробництва круп і комбікормів (МЗВКК) підібрали обладнання, яке дозволяє виготовляти брикети, що використовуватимуться як пальне для твердопаливних котлів. Наразі технологія дає змогу міксувати інгредієнти для більш ефективного використання різних відходів і складу брикетів. Варто зауважити, що виготовлення та використання брикетів не тільки економічно вигідне, а насамперед це значно мінімізує вплив на довкілля та відчутно зменшує кількість відходів від діяльності підприємства.

Готовий продукт повністю заміщує стандартні види палива, зокрема такі, як дрова, пелети і т. ін. Офіційні дослідження, проведені Інститутом вугілля, вкотре довели теплотворну здатність при спалюванні брикетів у межах 3,5–4 тис. ккал/кг. Порівнюючи їх з деревом, калорійність якого сягає десь 3,7 тис. ккал/кг, отримуємо вищий показник продуктивності та вражаючу відмінність у ціновому сегменті.

Нагальною проблемою було вивезення та накопичення відходів на сміттєзвалищах, що спричиняли доволі значні фінансові витрати та навантаження на місцеві сміттєзвалища. Коли ж було здійснено запуск виробничої лінії брикетування, відходи залишалися на території підприємства і доправлялися на переробку в паливо. Тобто тепер підприємство працює за схемою "замкненого" циклу. Зокрема, зменшено завантаження на місцеві полігони (сміттєзвалища), підприємство припинило витрачати кошти на перевезення відходів та створення аварійних ділянок.

Задля збереження лісових смуг та інших зелених насаджень МЗВКК пропонує місцевим мешканцям замінити дрова, через заготівлю яких знищувалися цілі посадки, на екологічні паливні брикети.

Ще однією з проблем, яку змогли подолати завдяки брикетуванню відходів, було розповсюдження насіння карантинних рослин. Під час утилізації продукту або вивезення на сміттєзвалища зростає вірогідність засмічення територій особливо шкідливими адвентивними видами рослин. А тому при виготовленні продукту із рослинних відходів для подальшого використання у вигляді палива насіння також піддається спалюванню, тобто утилізується.

ЕКОтрансформація багатогранна, проєкти-учасники різнопланові і за масштабом, і за коштами інвестицій, і за екологічним впливом. Та кожен з реалізованих проєктів стає дедалі значущим в океані вкрай потрібних змін.

Команда проєкту продовжує ретельно вивчати досвід компаній, які підтримують екологічний дух і розвиток "зеленої" економіки.