Кому насправді потрібен законопроєкт 1210 про "податковий терор"

Кому насправді потрібен законопроект 1210 про «податковий терор»

Ледь не вперше за останні роки учасники бюджетного процесу і спостерігачі були приємно здивовані - кошторис держави прийняли не під новорічну ялинку і без особливих сюрпризів у тексті.

Закон України «Про Державний бюджет на 2020 рік» Парламент ухвалив ще 14 листопада, Президент підписав 11 грудня.

Слід нагадати, що  прийняття законів, які впливають на показники бюджетів можливе тільки до 15 липня бюджетного року, що передує плановому. Стаття 27 Бюджетного кодексу не дає законодавцю інших  варіантів змінити податки на наступний рік. Українські законодавці  цю пряму  норму Бюджетного кодексу майже щороку порушують.

У держбюджеті – 2020 податкових сюрпризів немає і супутній  податковий пакет законів Уряд не вносив.

Проте наполегливе форсування прийняття скандального законопроекту 1210, який у ЗМІ охрестили «податковим терором», законодавці продовжують -  3 грудня проект прийняли у першому читанні, а до кінця року планують  розглянути у  другому. 

Окрім низки змін щодо адміністрування податків та посилення повноважень податкових органів, в проекті закладені зміни ставок податків. І тут вжез’являються сюрпризи.

По-перше, закладене у законопроекті підняття рентних ставок на  залізну руду та на тютюнові вироби з 1 січня 2020 року не враховано у доходах державного бюджету на 2020 рік. Про марганцеву руду чомусь забули. Не інакше як випадковий збіг.

По-друге, у пояснювальній записці до законопроекту 1210 зовсім не згадується ні запропонованих підвищень ставок податків, ні додаткових надходжень від них. І це при тому, що автор законопроекту публічно оцінює додаткові надходження тільки від підвищення рентних ставок у 2-4 млрд грн галузь оцінила збільшення податкового навантаження у 8 млрд грн.

Ставки акцизу на сигарети запропонували підвищити у 2,5 рази, а на тютюн для нагрівання – у 4 рази. Акцизи  на тютюн дали до бюджету 2018 році 43 млрд гривень, на 2020 рік  заплановано понад 57 млрд.

І знову жодних згадок про «додаткові надходження» (інше питання чи вони будуть, адже виробники сигарет прогнозують швидкий ріст частки нелегальної торгівлі та зменшення  легального ринку більш ніж вдвічі).

То чому ж  ставки податків вирішили підняти без зайвого галасу, без  оприлюднення розрахунків  і кому це вигідно?

По-перше, ресурсна база порахована Мінфіном без змін податкового законодавства. Це значить, що плани надходжень будуть легко виконуватись  і перевиконуватись податковою та митницею.

Можна буде звітувати, що #Нова податкова і #Нова митниця успішно працюють. Їх очільники – успішні реформатори і державні менеджери. Ідеальна картина світу. Без зайвих зусиль. Лише допомога законодавців.

Але ідеальних картин світу не існує. Виконання плану надходжень -  чудовий привід для бездіяльності стосовно боротьби з ухиленням від оподаткування.  Мінфін задоволений, на мінімізацію податків «потрібними» суб’єктами можна поки закрити очі. Детінізацію  багатьох ринків – знову відкласти. Поле для корупції  - безмежне.

По-друге, намагання протягнути підвищення податків у «турборежимі» без дискусій з бізнесом – це наслідок відсутності як розрахунків, так і адекватних аргументів для прийняття таких змін.

Імовірно, за задумом, швидкість та закритість підготовки і  розгляду змін повинні були не дати шансів  бізнесу і громадськості (як і самим  депутатам) не те що вступити в дискусію з авторами, а навіть і усвідомити  за що  депутати проголосували.

Так, рентні ставки на руду в Україні вже зараз  вищі, ніж у багатьох добувних  країнах. Відповідно до досліджень міжнародної аудиторської компанії PWC, підвищення рентних ставок до запропонованого рівня призведе до того, що  рента на залізну руду в Україні буде у 9 разів більше ніж в Росії.

Падіння цін  на сировинних ринках Китаю і Європи вже скоро і так  зробить постачання залізної руди на ці ринки  нерентабельними при діючому рівні ренти. 

Надходження від збільшення податків від тютюну також імовірно рахували по новітніх методиках, які ще ніхто не бачив. Проте їх так і  не оприлюднили в пояснювальній записці.

 Попередні 4 роки ставки акцизу на сигарети піднімали на 30-40% щорічно – ринок падав щороку на понад 10%. Обсяги нелегальної торгівлі зросли у 7 разів за попередні 4 роки.

У цьому році до бюджету уже надійшло на 12 млрд грн акцизу менше від запланованих показників.

Оприлюднення прогнозів тютюнової галузі про наслідки підвищення акцизів на сигарети та ріст нелегального ринку до 50%, змусило автора законопроекту заявити про «помилку» у проекті та  її безумовне виправлення до другого читання. Здається занадто дорогі для країни «помилки» мають високі  шанси  стати законодавчими нормами.

Про підняття в 4 рази ставки акцизу  на тютюн для нагрівання - обґрунтовані аргументи прогнозовано відсутні.

На думку автора, зростання частки ринку систем нагрівання тютюну – достатня причина встановити ставку податку на рівні із сигаретами.

Україна послідовно, хоч можливо і не прискореними темпами  імплементує  європейське податкове законодавство.

Проте в ЄС ставка акцизу на тютюн для нагрівання в середньому на 64% нижча від ставки на сигарети!

Якщо законодавець розглядатиме питання фіскального регулювання інновацій суто за критерієм надходжень до бюджету, тоді за такою ж логікою і на електрокари потрібно підвищити податки, на біодизель також. А якщо гіпотетично в країні курці залишать шкідливу звичку палити сигарети, то що? Потрібно повітря оподатковувати для забезпечення надходжень до державного бюджету?

Індустрія в цілому розуміє  незворотність підняття податків на тютюн для нагрівання. Проте це треба робити  поступово, все ж мова іде про інноваційні продукти, які в ЄС регулюються окремо. Тому що уряди думають і про бізнес і про здоров’я громадян і про податки.

Прем’єр-міністр з перших днів роботи задекларував, що податки підвищуватись не будуть у поточному році, а податкова реформа розпочнеться в наступному.

Довіра – важлива,  базова річ для розвитку країни, про яку не втомлюється говорити прем’єр.  То ж  депутатам варто зважити на базові цінності, що складають формулу успіху країни, і відкласти розгляд законопроекту про «податковий терор» до старту урядової  податкової  реформи.