Прикручені ізострічкою

[вісім «інгредієнтів» верховенства права] включають: 

(1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним);

(2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції;

(3) рівність перед законом;

(4) влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб;

(5) права людини мають бути захищені;

(6) мають бути забезпечені засоби для розв’язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості;

(7) суд має бути справедливим;

(8) дотримання державою як її міжнародно-правових обов’язків, так і тих, що обумовлені національним правом

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА Доповідь, схвалена Венеційською Комісією на 86му пленарному засіданні (Венеція, 25–26 березня 2011 року)

Думки, які виникли після прочитання ухвали судді Вовка (це той з вовків позовних, хто засудив Ю.Луценка). Ухвали про те, що музикант має сидіти в тюрмі.

Коріння жахливого совка полягає в високому рівні байдужості, в тому, що з часом настає примирення з очевидними вадами суспільних відносин. Коли вони не смертельні і, хоча і заважають жити, але не так вже нестерпно, коли ми до них пристосовуємось.

Це як і значущі, системні вади, так і тисяча дрібниць. 

Перша категорія (системні вади) засновані на подвійних стандартах, двоємисленні. Успіх через злочин. Хочеш бути чесним - бреши. Це коли матеріальна мотивація владних кадрів побудована не на гідному окладі, а на можливості красти, коли державний і приватний сектор економіки зарегульовані настільки, що будь-кого за бажанням можна засудити за підроблення і перекручення, інакше будь яке творення неможливе. Неможливі СБУ, МВС і прокуратура без їх побочного «промислу», без кришування, без чорних кас, космолотів, без фейкових звітів про досягнення. Неможливий бізнес без контрабанди і зарплати в конвертах. «Хочешь жить - умей вертеться», «не подмажешь - не поедешь». Коли неможливо вести успішну війну без порушення статутів і контрабандистів  запчастин ворожого виробництва. Коли неможливо нічого побудувати без порушення будівельних правил і підмазування ДАБК та іншіх кровосісів. 

Друга категорія (тисяча дрібниць) - це незначні нехтування необов’язковими правилами, але повсяк день і повсяк час.  Несумлінне виконання обов’язків, постійна погана якість продукту, який ми виробляємо.

Щоб оцінити якість продукту, які виробляють українські юристи і законодавці - просто загугліть текст одного з основоположних законів, за яким ми живемо, - ДІЮЧОГО Житлового кодексу України - і прочитайте перші три ДІЮЧИХ абзаца. Це - лютейший треш, наймерзенніша оцінка безсовісних  кнопкодавів усіх 9 скликань.

Кнопкодавити за товариша або листуватися з повіями в сесійній залі Верховної Ради, не прибирати тротуари від снігу, штукатурити не по сітці, писати дисертації і судові рішення копіпастой, запізнюватись на роботу, підвищувати голос на учнів, хамити відвідувачам закладу, приносити страви, що охололи. Не по правилах, не «по-уму», не як слід. «Сойдет-и-так». Тимчасово «прикрутим изолентой», а як слід зварювальним апаратом зварять вже наші нащадки.

Все це поодинці не смертельно, а в купі виходить все суспільство цілком на тимчасовій ізострічці. І ми все це будемо споживати доти, поки будемо з цим миритися, шукаючи виправдання обставинами або тимчасовістю.

Судова система, окрім очевидних її негараздів, уся просякнута ще цими, дрібними вадами. Цивільні справи  розглядаються роками, приміщення судів перебувають у жахливому стані, розвиток електронного суду саботується, а самі судді просто не вникають у справи з відмазкою про велику завантаженість. У них просто не вистачає часу написати грамотні рішення. Як сказав один прекрасний юрист, аналізуючи рішення про поновлення на роботі Романа Насірова: якісні рішення чомусь дістаються лише крутим пацанам.

Суддя Вовк, відправляючи під варту 14 числа Андрія Антоненка (Ріфмайстра) і Юлію Кузьменко написав нібито нічим не примітну нібито стандартну ухвалу на 3 сторінки.  Писав він її 5 днів - аж до вечора середи, коли наступного дня вже спливає строк на подачу апеляційної скарги.

Найогидніше в тому, що цей Вовк на немаленькій зарплаті у народу пише таке лайно і це ані у кого не викликає обурення. Ми критикуємо слідство, киваємо головою на очевидну банальщину «обґрунтована підозра - це не вирок», «ми тут не розглядаємо належність чи допустимість доказів», тощо. Ми подаємо апеляції і глузуємо над божевільною версією мотива вбивства Павла Шеремета, оголошеного слідством — ультранаціоналістичні ідеї і велич арійської раси з боку напівєврея Андрія Антоненка.

Але я тут не про суть, а про деталі. Проблема в тому, що осі ці Вовки вже давно не обслуговують суспільство. Вовк доволі легко позбавив свободи трьох людей і не спромігся навіть написати хоч якесь слушне тому обґрунтування, він (або скоріш його помічник) вилив на папір юридичноподібну какафонію, безглуздий набір слів і думок, позбавлений усілякого сенсу. Так робить більшість слідчих суддів - незалежно від того, справедливе чи несправедливе рішення вони в резолютивній частині ухвалюють.

Наймерзеннішого вбивцю, конченого маніяка і покидька не можна брати під варту без застави, спираючись виключно на тяжкість інкримінованої статті. Це — прецедентна норма ЄСПЛ, якій ми всі зобов’язані підкорятися.  Однак оскільки нічого іншого у справі нема (спроба втечі, повторність, рецидив, відсутність міцних соціальних зв’язків, широкі можливості для переховування, наявність важелів впливу на свідків, тощо), а саджати треба, то слід що? Правильно. Насерити на ЄСПЛ. Але насерити на ЄСПЛ треба ж красиво, щоб загалу навпаки здавалося, що твоє рішення ніяке не лайно, а канхвета Тузік, а права людини понад усе. Для цього ти просто цитуєш купу рішень ЄСПЛ (з витонченим пафосом), а внизу пишеш: таким чином ... і в цьому місці сериш на ЄСПЛ, тобто пишеш висновок, який йде прямо в розріз з процитованими тобою ж рішеннями.

Вовк не виключення. Він за 5 днів писання ухвали сильно не заморочувався. Вдумайтесь в цей треш з боку слідчого — обґрунтовувати ризики знищення паном Антоненком доказів тим, що ці докази досі не знайшло слідство (!). Уявіть собі - раз ми за 3,5 роки не знайшли доказів, а підозрюваний, весь цей час,  знаходячись на свободі, їх не знищив, то от прямо зараз він вийде з зали суду і це зробить. Організована група настільки законспірована, що ми нікого не знайшли, тому вона уся впливатиме на свідків, а якщо її ватажок буде в СІЗО - то ні, не впливатиме. Суддя все це божевілля підтримує, підтримує не коментуючи, просто погоджується.

А далі йде вже дрібне шахрайство. Вовк, як і майже усі інші слідчі судді, пафосно, під копірку безглуздо цитує три рішення ЄСПЛ, два з яких в різних випадках БУЛИ НА КОРИСТЬ ЗАТРИМАНИХ, тобто проголошували незаконність арешту і тримання під вартою. 

«Нечипорук і Йонкало проти України» - особі, яка зізналася у вбивстві за обтяжуючих обставин, було заарештовано, продовжено строк тримання під вартою з порушенням порушення пункту 1  статті 5 Конвенції

«Фокс,  Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (не впевнений, що вовки це читають) - затримання за підозрою у тероризмі жителів Північної Ірландії на 44 години, 44 години 5 хвилин та 30 годин 15 хвилин відповідно, причому обидва з подружжя Фокс і Кембелл були раніше засуджені за тероризм - порушення пункту 1  статті 5 Конвенції

«Мюррей проти Сполученого Королівства» (вовк ти позовний, нема такої країни “Об’єднане Королівство” і справи проти неї нема) затримання з метою допиту на 2 години 45 хвилин - не встановлено порушення пункту 1  статті 5 Конвенції.

Можна зауважити, що все це цитувалося виключно з метою визначення понять і загального  підходу, однак пан Вовк, цитуючи §175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вирішив його трошки підкорегувати, не до кінця процитувавши і таким чином істотно викрививши його зміст. Нижче я наведу цей параграф повністю, та його “вовчу” версію 

175. Суд повторює,  що термін "обґрунтована підозра" означає, що  існують факти або інформація, які можуть  переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити  правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox,  Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета   затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див.  рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A). Однак, вимога, що підозра  має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних  обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року). 

А от викладення у версії Вовка та сама норма: обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів,які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми,щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Я тут не маю  наміру сперечатися, чи є підозра, висунута пану Антоненку, обгрунтованою чи ні (варто лише вирішувати це не через телевізор, а якщо через телевізор, то варто було б послухати сторону захисту), а лише закликаю об'єктивних спостерігачів просто замислитися над тим, чи не перекручує подібне цитування суть визначення.

Ну й наостанок, власне що викликало моє обурення і змусило лаятись — це копіпаста. Огидна, зухвала вовча копіпаста. Від особи з немаленьою заробітною платою. Від особи в мантії, нехай вже трошки заплямованій справою Ю.Луценка.

Конвейер, дешева штамповка, відсутність думки, потік слів. І Антоненко у нього — жіночого роду. Звісно, звісно — справи-то з Юлією Кузьменко однакові. Тому можна мотивувальну частину зробити Ctrl-C Ctrl-V. Навіщо напружуватися і виправляти текст - це ж всього-навсього людські долі. 

Можна таку ізострічку пробачити? Пробачимо — будемо довічно жити з вовками на ізострічці.