Зелені маніпуляції на крові

Володимир Цемах – проросійський бойовик, який з 2014 року воює проти України. Він був командиром роти протиповітряної оборони кремлівських найманців в містечку Сніжне. Саме звідти російським ЗРК "БУК", 17 липня 2014 року було збито малайзійський Боїнг 777 рейсу МН17, який пролітав над Україною. Тоді загинуло 298 мирних жителів.

11 липня 2019 року українські спецслужби з допомогою бійців ЗСУ, провели бойову операцію. В ході якої вдалося вищезгаданого бандита перевести з тимчасово окупованих територій, на землю підконтрольну українським воїнам.

Після цього почали відбуватися дивні речі.

Росіяни почали вимагати від влади України, щоб в рамках обміну полоненими, який відбувся 7 вересня 2019 року, їм був віданий – Володимир Цемах. Хоча проти цього вибору виступала світова спільнота та патріотично налаштовані громадяни нашої країни.

Проте Володимир Зеленський, заради власного піару та щоб догодити своїм виборцям – віддав підозрюваного Цемаха окупантам. Хоча терорист міг би дати свідчення проти російських військових чиновників, які відали наказ про збиття літака. А це б пришвидшило міжнародну ізоляцію московії. І відповідні покарання. Коротко строкова перспектива бути на гребені слави, зіграла з новоствореним президентом нашої країни злий жарт. Який обернеться в майбутньому для нас – поганими наслідками.

_____________________________________________________________________________________

Харківські терористи – про них зараз згадують майже всі. Кілька проросійських бандитів, більшість з яких жителів Харкова. У лютому 2015 року підірвала керовану міну під час проукраїнського мітингу тоді загинуло четверо людей. Серед яких українські студенти, школярі. Вже кілька років тягнеться слідство в цій справі, проте наше найкраще в світі правосуддя не може поставити на цьому якусь логічну крапку.

На даний момент появилася інформація, що російські найманці вимагають від України віддати цих терористів в рамках майбутнього обміну, який мав би відбутися до кінця року.

Точніше: прокурор Володимир Лимар у Фрунзенському районному судді Харкова, попросив суддю відпусти з під ув’язнення трьох підозрюваних в теракті. Він наголошує, що на вимогу росіян в список людей, який підлягає обміну мають бути включені: Сергій Башликов, Володимир Дворніков та Віктор Тетюцкий.

Тобто уже тепер, влада України плює в обличчя родинам загиблих і самим загиблим українським громадянам, які відали своє життя під час маршу Єдності 22 лютого 2015 року.

Багато хто цинічно заявляє, що мертвим уже не допоможеш. Тоді, як живих, котрі перебувають в російському полоні – потрібно витягувати.

Безсумнівно наші громадяни мають повернутися до дому. Але цьому має сприяти сильна зовнішня політика України, якої попросту не має. Над цим мають працювати українські дипломати, які з приходом нової влади, просто перестали нашу країну продуктивно. І самий вагомий аргумент, який не використовувала колишня влада, та геть не використовує теперішня – це ЗСУ, добровольці. Весь український народ.

Під їхнім тиском окупанти будуть іти на поступки. Проте владне крило вперто не бажає, щоб в нашій країні була сильна армія і взагалі сильні активісти. Тому що вони є загрозою для влади, котра вперто не бажає працювати на користь народу. Про таємну розмову Путіна із Зеленським під час зустрічі у Нормандському форматі, згадувати не має сенсу. Всі розуміють звідки ростуть ноги.

Багатостраждальний Майдан. З моменту розстрілу українських громадян "беркутівцями" - пройшло 5 років. Всі прокурори українські, президенти - обіцяють, що посадити вбивць протестувальників – це для них справа честі. Але обіцянки залишаються обіцянками.

Тому, як грім серед ясного неба, прозвучала новина про те, що деяких ексберкутівців планують передати московії, знову ж таки, в рамках запланованого вищезгаданого обміну.

Чого намагається добитися таким чином Зеленський, невідомо. Кілька днів, кілька людей – дякуватимуть йому. Під час обміну, якщо такий відбудеться, він знову приїде до літака, яким привезуть полонених. Всі фотографуватимуть його з визволеними людьми, а потім настане гірке усвідомлення того, що Зеленський зрадив все: Майдан, Революцію, справу мільйонів українців.

Тоді постане питання в народу. Чому вбивць українських громадян, винна котрих майже доведена – віддають окупантам. Тоді, як Юлію Кузьменко та інших підозрюваних у нібито вбивстві журналіста Шеремети, доказова справа проти яких розсипається на очах – тримають у в’язниці.

Чи варта хвилина слави, пролитої української крові???