Тріщини є на п’яти БТР-4 із 12, відправлених у ЗСУ

Нові факти спростовують заяви Укроборонпрому

Ситуація із пошуком браку у корпусах БТР-4, виготовлених Укроборонпромом у рамках Державного оборонного замовлення (ДОЗ), свідчить, щонайменше, про відсутність координації між основними стейкхолдерами. Зокрема, щодо перевірки якості 12 машин, переданих 92-й окремій механізованій бригаді наприкінці минулого року.

Нагадаю, що 24 січня заступник гендиректора концерну Мустафа Найєм на власній соціальній сторінці зауважив: "В нас стримана, але дуже обнадійлива новина. Тільки що спільна комісія у складі конструкторів ХКБМ, представників Міністерства оборони та Військового представництва МОУ завершили перевірку усіх БТР-4Е, які були передані Укроборонпромом в кінці минулого року і знаходяться у розпорядженні військової частини. За результатами перевірки жодних дефектів, у тому числі непроварів, тріщин та несплавлень не було знайдено. Уся поставлена техніка повністю відповідає технічній документації".

Ідеться про перші 12 БТР-4 із замовлених 45 машин. Як стверджував гендиректор Укроборонпрому Айварас Абромавичус, спільними зусиллями уряду, нового керівництва концерну та Міністерства оборони, вдалося розблокувати контракт під державні гарантії від 2016 року.

Однак, нині з’явилися подробиці, які спростовують згадані заяви керівників концерну щодо якості відправлених до ЗСУ БТРів. Адже на п’яти із 12 БТР-4Е виявлено тріщини. Це підтверджує документ №139 "Про призупинення приймання та відвантаження БТР-4Е" за підписом керівника 85-го військового представництва Олега Плющакова, який той розіслав п’ятьом адресатам.

Він стверджує, що "під час підготовки до проведення на ХКБМ додаткових робіт щодо встановлення підкладок на зварних з’єднань з корпусів, виготовлених підприємством Лозовський ковальсько-механічний завод, виявлено тріщини на зміцнюючій наплавці, що виконана на зварних з’єднаннях нових корпусів". Плющаков пояснює, що аналогічні дефекти під час перевірки виявлено на п’ятьох бронетранспортерах, поставлених до військової частини. Перевірка, за його повідомленням, здійснювалася візуально та додатково неруйнівним магнітно-порошковим методом контролю зварювального шву.

Втім, сам документ містить досить суперечливу інформацію. Спочатку стверджується, що роботи з нанесення зміцнюючої наплавки робили зварювальники ХКБМ. А далі – і ХКБМ, і Лозової. "Зміцнюючу наплавку виконували різні підприємства… Тому характер та причини дефекту потребують ретельного дослідження", - ідеться у листі.

Можна припустити, що теза про виконання наплавки різними підприємствами є невипадковою і скерована на розмиття відповідальності. Хоча для більшої гарантії у документі наголошується, що оформлено рекламаційні акти "з зазначенням характеру дефекту "виробничий".

Тож, з огляду на вимоги ГОСТ щодо недопущення відвантаження продукції із дефектами військове представництво "тимчасово призупиняє приймання та відвантаження БТР-4, який виготовляється за державним контрактом від 28.12.2016 р. до визначення характеру причини виникнення та усунення дефектів встановленим порядком".

Після ознайомлення із документом мимоволі відчуваєш, що віри не ймеш нікому. Нагадаю, саме це представництво раніше оцінювало якість корпусів, які надійшли на ХКБМ із Лозової, які таку, що відповідає усім вимогам. А згодом на них документально зафіксували численні дефекти. І саме це представництво схвалило прийомку вже готових 12 бронетранспортерів, на яких пізніше знайшло брак.

Показово, що документ, підписаний начальником 85-го військового представництва МОУ, датований 24 січня. Це породжує додаткові запитання. Адже саме у цей день, нагадаю, пролунала "дуже обнадійлива новина" від "Укроборонпрому" про відсутність "жодних дефектів" на корпусах 12 БТР-4Е.

Протилежність позицій Міноборони та Укроборонпрому виглядає як спроба свідомо увести в оману верховного головнокомандувача та громадськість щодо реального стану із постачанням до війська технікою. Або – як відсутність координації між двома ключовими відомствами.

І, власне, досить непереконливо виглядають пояснення причин появи так званих холодних тріщин, які 28 січня озвучили керівництво ХКБМ, представники військового представництва та ЛЗКМ. На їхню думку, тріщини проявляються на корпусах через певний час після зварювання і після оцінки якості броні військовою прийомкою. Тож, якщо справді існує подібний феномен, то їй, вочевидь, варто було ставити клеймо якості на корпусах після завершення періоду "бронесподіваностей".

Показово, що серед пропозицій, які пропонуються ХКБМ та Лозовою щодо усунення таких проблем, є відмова від наплавного шва. Ідеться про обмеження приваркою додаткової полоси броні зсередини корпусу. Але, імовірно, це погіршить бронестійкість корпусу від прострілів, а відтак – наражатиме життя бійців на небезпеку. Окрім того, до появи проблем із якістю військове представництво наполягало на необхідності наплавного шва. А тепер, схоже, погоджується виробляти корпуси без нього. У чому полягає логіка…

З огляду на строкатість і проблемність оцінок стану корпусів для БТР-4Е доцільно створити комісію за участю справжніх і незалежних фахівців, здатних розібратися у згаданих технологічних феноменах. Логічним виглядає залучення туди представників Інститут зварювання імені Є.Патона, які аналізували різні види броні для наших БТР та розробляли технології її зварювання.

У будь-якому разі, процес виготовлення і оцінювання якості озброєнь і військової техніки має бути зрозумілим для громадського і експертного середовища. Це зняме побоювання щодо загрози неякісного виготовлення техніки для Збройних Сил в рамках Державного оборонного замовлення.