Гидота політичної мови ненависті

Учорашній Facebook-інцидент з ексрадником Міністра оборони Ю. Бірюковим, який назвав "ублюдками" тих військовослужбовців, які не голосували за П. Порошенка (а таких трохи менше 50%), - симптоматичний. Людина, яка з початку російсько-української війни віддала себе волонтерській справі і потім увійшла в структури МО України, з "падінням" свого політичного "янгола" (Angel Has Fallen) раптово висловлюється так, як прийнятно лише російському телебаченню (пост вже видалений).

Втім, лікарі завжди раді, коли пацієнти кажуть те, що думають. Так легше: інакше хвороби відвідувача потрібно довго і ретельно діагностувати. А так все на долонях. 

Біда, яку обговорюємо, - це політичний хейтспіч. Політична мова ненависті. Сумно те, що хвороба, яка раніше вважалась константою виписного епікризу росіян з Третім Римом замість раціо у голові ("майдауни" та інше), після Євромайдану поступово поширилась і в нас. Прихильники В. Зеленського іменували прибічників опонента "порохоботами" (втім, схожа доля спіткала тих, хто досі був впевнений у силах Юлії Володимірівни). І vice versa: прихильники П. Порошенка виявились креативнішими і називали електорат екскоміка "зелебобіками" та іншими не менш образливими прізвищами (завдяки Бірюкову словничок поповнився "ублюдками").

Ці прізвиська - продукт і народної творчості, і холодного планування політтехнологів, які прагнули підсилити електоральну потенцію лоялістів того чи іншого претендента. Свій "профіт" вони, безперечно, отримали: почувши на свою адресу той чи інший епітет, Facebook- та Twitter-мешканці ображались та ще більше укріплювались у своїй позиції, але не завдяки аргументованому діалогові, а через перехід розмови на суто емоційний рівень. 

Найсумніший результат політичного хейтспічу - емоціоналізація політичного дискурсу, емоційне роз'єднання української нації та ще більш тривалий час, який потрібний на налагодження продуктивної співпраці між прихильниками П. Порошенка та В. Зеленського. 

"Емоціоналізація" - це пріоритет емоцій над раціональною дискусією (названі "зелебобіками" вже не почують аргументи проти Зеленського, який щодня все більше і більше). Що більше таких інцидентів, то об'ємніше роз'єднання нації (яке вже, до речі, подолало традиційні географічні межі "Захід-Схід"). Зрештою, коли буде потрібна співпраця між прибічниками Порошенка та Зеленського (а вона потрібна негайно вже!), у пам'яті спливатимуть вся та лексика, яка була недоречна навіть під час виборів. Кому це потрібно?

Будьмо людьми: не переходьмо на особистості. Робімо те, щоби хотіли, щоби робили нам.