8 березня - це не "День жінок", а День прав жінок

Поясню, в чому різниця. Уявіть, ви хочете проголосувати на виборах, але вам не можна. Просто тому, що у вас, наприклад, світлі очі. А люди з темними очима кажуть, що світлоокі нічого не тямлять у політиці, тому краще їм не голосувати.

Так само ще зовсім недавно не дозволяли голосувати жінкам. Лише тому, що вони жінки. Це було, за історичними мірками, ледь не вчора.

У Франції право голосу жінкам дали у 1945 році, Бельгії - 1948 році, Греції - 1952 році, Швейцарії - 1971 році.

Нині це здається абсурдом. Жінки з якоїсь причини не можуть голосувати. Як це взагалі можливо?

Я переконаний, що точно такими абсурдними згодом будуть здаватися й інші прояви дискримінації, які, на жаль, досі розповсюджені у нашій країні та інших країнах світу.

Привітання "прекрасної половини людства" (які сипляться у цей день від, певно, менш прекрасної половини цього людства), вимруть так само, як вимерла у свідомості людей сама можливість обмеження жінок у виборчих правах.

Для наших дітей та онуків взагалі буде не зрозуміло, як жінок могли не допускати на керівні посади, чому вони мали боротися за представлення у парламенті чи чому жінкам платили на 21,9% меншу зарплату, ніж чоловікам (дані Держстату, березень 2020).

Давайте вже сьогодні будемо у майбутньому, де людей не дискримінують за ознакою статі.

Якщо хочете зробити власний крок у це майбутнє, ми з Zhenya Kuleba радимо вам подивитися хороший фільм. Наприклад:

"Суфражистка" (Сара Геврон, 2015);
"За ознакою статі" (Мімі Ледер, 2018);
"Орландо" (Саллі Поттер, 1992).

Ну, а для того, щоб подарувати близькій людині тюльпан чи торт у вашому розпорядженні будуть всі інші 299 днів до кінця цього року.

З Днем прав жінок!