Про гієн і стерв‘ятників

Люди сповільнюються і завмирають в очікуванні. Спалах вірусу в країні незмінно забере чиїсь життя. Вірус разом з економічною кризою вже позбавляють людей роботи і доходу, підриваючи їх добробут і роблячи їх біднішими.

Суспільство стає крихким і вразливим. І як ніколи потребує опіки з боку держави. Люди хочуть сподіватися, що держава підставить плече. Принаймні хочуть бути впевненими, що їхньою вразливістю держава не буде зловживати, бо самі не в змозі контролювати державу.

І так поводяться держави, де влада представляє інтереси людей.

Українська влада поки що не дала жодних ознак, що готова турбуватися. Але агресивно демонструє, що готова зловживати. І зустіч в Мінську Єрмака та Козака, і презентація Сивоха, і валютні оборудки останніх днів, і наміри ухвалювати закон про землю чи про особливий статус в умовах обмеження свободи мирних зібрань - це спроба використати вразливість своїх людей. Питання лише в чиїх інтересах?

Росія, як гієна, буде намагатися використати момент слабкості для "пожирання" всього, що буде здатна наздогнати. І не лише в Україні.

В Україні ж Росію цікавить суверенітет, який вона буде намагатися ящо не зжерти повністю, то обгризти - через "успіхи" в Мінську, "національну платформу примирення", закон про особливий статус, воду в Крим і тому подібне.

З огляду на це Президент Зеленський в інтересах людей, яких він зобов’язаний захищати, має негайно припинити будь-які "миротворчі" процеси і перемовини в умовах кризи. Парламент і уряд не мають права ухвалювати жодних суспільно чутливих рішень, окрім тих, які стосуються здоров’я людей в умовах пандемії і регулювання економічної кризи.

Інакше вони виявляться стерв‘ятниками, яким залишать обглодувати кістки загнаної країни.

П.с.
Цей виклик, до речі, є вічним:

"Узурпатори незмінно приносять із собою або обирають часи смути, щоб, користуючись панікою в суспільстві, провести руйнівні закони, які народ ніколи не прийняв би в спокійному стані. Вибір моменту для творення інституційних змін є однією з найбільш надійних ознак, за якою можна можна відрізнити роботу Законотворця від роботи Тирана."
Жан-Жак Русо