Що таке сильна держава?

В принципі тут все ясно - король голий.
до кого ви порадили би придивитися натомість?

Справа в тому, що мій вибір майже завжди відрізнявся від вибору народу. Єдиний майбутній президент, щодо якого я проголосував "за", був Ющенко. Якщо не рахувати кампанії 99 і вибору "проти" - Симоненка. Тому я не тішу себе ілюзією, що я вгадаю наступного разу.)

і все ж цікаво.
Ну можна було би Порошенко -2. Але в нього знов немає команди, як і не було - про що багато писали в 2014-18, потім перестали. Та й не видно нових і цікавих пропозицій щодо нашого руху.
Всі якісь провінційно-сіренькі. Зеленський був яскравий на старті, але вогонь вже гасне.

Як на мене в зміні теперішнього президента найважливішим є повернення парламентаризму. Хоча на перший термін я й не обирав Порошенка, я вважаю, що він виявився найкращий з тих, кого Україна змогла обрати за весь час. До того ж, парламент теж був найкращим. Хоча це не синонім до слова "хороший".

Україна тяжіє до сильної президентської республіки - моя думка.
Парламентаризм - це треба домовлятися. А наші політичні сили готові погубити все аби лиш показати, що хтось розумніший. Я не уявляю як можуть домовитися такі сили , як ЄС чи БЮТ та ОПЗЖ .
Конституція Франція - оце би на підійшло!

Що стосується тяжіння до сильної президентської влади, воно наявне, але формується здебільшого за рахунок людей, які не лише ностальгують за владною рукою, але й мають вкорінені ліві погляди. Все це діти совєтського часу. Поступове зміщення пріорітетів від соціального патерналізму до економічної свободи зведе нанівець такий запит суспільства.
В цьому випадку, як на мене, політичні еліти (якими б ницими вони не були) не мають потурати запиту з минулого.

Франція довго до того йшла - і її приклад - успішний.
У нас немає паралементської культури і не буде ще років 25, та що там парламентської, елементарної культури немає у "народних" наших депутатів. Ви хочете з ними робити парламентську республіку? не думаю, що з того щось вийде.

То ви забули, як п'ята республіка виникла. Її ******* форма, це, здебільшого, данина Де Голю. А успішність Франції як держави не в президентській, як на мене, вертикалі, а в націоналізмі французів.
Щодо України, Порошенка слід вважати успішним президентом не через те, що він був взірцем, а тому, що був обмежений сильним парламентом. Через це, його успіхи зосередились у виконанні президентських завдань, а перетягнення влади на себе не приносило користі і було обмеженим. Зеленський не має уявлення, що може президент з його можливостями. А уявіть, що б зробив Янукович? Або Тимошенко?

це говорить, яка недосконала Конституція України, як невдало сконструйовані вертикалі і горизонталі. Що так все залежить від особистості. Навіть від характеру Президента.

Конституція - недосконала. А перфекціонізм - це хвороба. Головна її проблема в тому, що вона не виконується. На мою думку, якби недосконала конституція була священною коровою, ми б не мали багатьох проблем. Якби суди послуговувались нею, як документом прямої дії і за порушення давали по руках усім держслужбовцям, від клерка до президента - ми б не дискутували, яка форма республіки нам більше підходить. Нажаль, судова влада в нас не є третьою гількою державної влади, і саме це є головною проблемою устрою.

Може ця яскравість стане щепленням для народу, що найяскравіші, це лялки в пастках. І що вони обдурять. Сіренькі - накраще. Як в сім'ї, так і в суспільстві від них більше користі.

І якщо вже казати за персоналії, а не за найбільш прохідних кандидатів, я б розглянув Безсмертного в якості президента і Яценюка в якості прем'єра. Хоча досвід останніх виборчих кампаній нагадує про Уинстона Черчіля, який сказав, що політик має за необхідності обдурити власний нарід, щоби дістатись верхівки і реалізувати свої політичні ідеали.

у всіх українських президентів вийшло по Черчіллю, може за виключенням Л. Кравчука.

Черчіль мав за головне, саме досягнення політичних ідеалів. А в Україні з цим по різному, але важко було в усіх президентів.

Вони обрали рівно те, що бажали. Чому це приховувати? Вони ніколи не бажали "Закон один для усіх", вони бажали "закон/покарання" тільки для ворогів. Диктатура і є найбільшим досягненням для реалізації цих бажань. Вони будуть сцятися від радощі, коли якась там Венедиктова підітреться Законом і підпише нікчемну підозру Пеці. І не думайте, що вони не розуміють, що це фікція правосуддя, для них головне зведення рахунків. А ось чому Пеця став фікс ідеєю, це вже інше питання. Як на мене, він зіграв роль дзеркала, де вони побачили свої тупі, брудні, брехливі та лицемірні пики. Де вони побачили покидьків, що ховаються у дружини під спідницею від воєнкому, лицеміра, що ухиля.ться від податків, але безе з держави усе, що тільки можливо, криворукого та ледащого ідіота, який тут не може заробити не тому, що Україна не Європа, а тому що воно тупе... Хіба таке можно пробачити?

Я реаліст. В конкретних історичних умовах Петро Порошенко справився. І справлявся б і далі. І не підгрібав під себе ДБР. І забезпечив демократичні вибори. Так, він теж робив конфіденційні зустрічі з ахмєтовим та мєдвєдчуком. Але менше з тим, були ж і потрібні результати для держави. Я не певний що Тягнибок чи Кошулинський справились би ліпше. Або Гриценко чи Смєшко. А так ми просрали п'ять років до 2024-го, і це наші з Вами п'ять років, а не чиїсь інших.

український нарід вирішив інакше - не справився

Нарід України ще жодного разу не втратив шансу втратити шанс. Так що він помиляється не тоді, коли повна дупа настає - це якраз його стоїчєскій завсігдашній вибір, а тоді коли якимсь дивом Україну щось рятує. Якась дюжина сіромах...

таких націй на землі немає.

Не факт. Може такої щоби усі риси мала і не має, але такі у яких більшість наявні, точно є.

я все ж стою на тому, що проблема України у винищенні та відсутності еліти, а народ не може без еліти. Нація ж складається з багатьох прошарків, а основний для неї - патріотична еліта, яка дбає за свій народ.
А яка у нас еліта? - ви ж бачите - тепер в уряди наші запрошують з-за кордону, мірилом є - він (вона) вчився в якомусь там задрипаному західному (зараз буде і скоро! - китайському вузі), працював (працювала) в якійсь там компанії, і на другий день після звільнення - шух - і в іншу країну .
Така "еліта" не буде працювати на Україну, це просто з'явилося для кожного з них можливість стати тут міністром, або і вище та заробити грошей на злиденній країні для життя - там, там їм добре. Порошенко це почав , Зеленська команда продовжує - рекрутування з-за кордону до найвищих органів влади, всяких псевдо-експертів міжнародних для відбору суддів і тд. Відповідальності з них - нуль!
Тепер нова біда - за 28 років викохана нова генерація "еліти" (діти депутатів, суддів, прокурорів), яка зросла на корупції, договорняках, рішалові і не має життєвих цінностей, основна серед яких - процвітання українського народу, його добре життя. Їх цінності - відсутність цінностей. Їх цінність - порішать, бабки за рішалово - оце їхнє.
Немає на кого глянути на політичному обрії - це просто жах. Так це мені - я хоч трохи розбираюся і розумію, що відбувається, 99% нації запудрені мізки оцими дурноватими телешоу.
Воно то би нічого, якби під боком ворог не точив на нас ножички. Це наводить мене на вкрай сумні думки щодо нашого майбуття.

А що, фахівець з діаспори чи запрошений іноземець має залишатися в Україні після звільнення з роботи? Яка в цьому логіка? Економічні, медичні чи технологічні знання універсальні, вони не є чимсь "вийнятково українським". І вільні люди працюють там, де їм ліпше фахово розвиватися. Якщо Україна йде в широкий світ, то міграція робочої сили це нормальне явище. Професори-іноземці читають лекції в Могилянці, і так по всьому світові. Більше того, вважати діаспору "зрадниками Батьківщини" можуть тільки совки. Далеко не всі діаспоряни "хапнули та втекли". Так, ми "живемо на два дома" і маємо інші проблеми ніж українці в Україні. Але чим же ми "зрадили Україну"?

Питання не в зраді, при чому тут зрада.
питання в тому, що результату від роботи таких "працівників" не має, він - нульовий а то від'ємний результат. Тобто, для таких людей головне не результат, що вони тут щось зробили - вони їдуть за заробітками, ось їх мотив. А на народ , що тут живе реально - начхать. Так воно вбачається.
Викладачі, то трохи інше - там результат все ж є - знання (якщо, викладач щось тямить і може дати знання чи розвинути).

Еліта ж не виникає незвідки і зненацька. Для її формування мають скластись умови і піти значний час. Вважайте біблійські 40 років, це необхідний, але не достатній строк для цього.
В зросійщеній і осовілій Україні для зростання еліти є необхідними декомунізація, українізація, і поступовий перехід держави соціальної до держави економічних можливостей. На цьому грунті, як на мене, й може зрости покоління, яке, і лише з часом, сформує українську еліту.

знаєте...прошло вже майже 30 років. а віз і нині там - як на мене, - стало ще гірше в цьому плані.

Це суб'єктивне враження. Україна просувається - два кроки вперед, крок вбік, або назад. Декомунізація вже немає вороття. Та й діти зростають, і вони щодалі більше україномовні.

Що ж до 30 років, то може зміни вже насуваються...

дуже хочеться побачити нарешті ******* державу.

На початку, хоча б спроможну, а не таку, як у цей "віруc".