Про "делегування повноважень"

Тут уряд креативить ідеями про "делегування повноважень" між парламентом-президентом-урядом.

То трохи матчастини вам у стрічку.

Уряд може делегувати повноваження кому завгодно. Може органам місцевого самоврядування (щоправда разом з грошима) - забезпечувати освітній процес. Може приватним компаніям - забезпечувати митне оформлення чи надання інших адміністративних послуг. Важливо тільки, щоб усі ці послуги і процеси залишались під контролем парламенту, бо йдеться про людські гроші і права людини.

Президент України може делегувати повноваження лише парламенту. Бо він обраний представляти державу. Держава - це народ. А народ - це парламент.

А парламент не може делегувати своїх повноважень НІКОМУ! Так само як не може ухвалювати рішень в закритому чи онлайн режимі. Тому, що:

- Парламент є єдиним представницьким органом народу-суверена. І суверен цієї влади більше нікому передати не може. Це аксіома.

- Головна функція парламенту - публічний контроль за решта владою в інтересах народу-суверена. Тобто люди повинні від депутатів під час засідання дізнаватися про те, як депутати контролюють чи президент і уряд не зловживають своєю силою і людськими грошима проти інтересів людей.

Звичайно, я розумію, що багато нинішніх депутатів довіряють нинішньому президенту настільки, що готові делегувати голові його офісу не те, що довіру і представництво людей, а й власну душу.

Проте "делегування" парламентом будь-яких повноважень будь-кому називається простими словом - "узурпація". І зайти в неї в нинішніх умовах не складно. Тільки ж вийти не вдасться...

П.с. Уточню: вихід є. Тільки він десь в районі Ростова.