Що коїться з комунікаціями Міністерства оборони?

Після звільнення з посади Андрія Загороднюка та його команди у кабінети з високими потолками на просп. Повітрофлотському заїхали нові люди. Вірніше, одна людина - міністр оборони Андрій Таран, а потім і зручні йому працівники.

За понад місяць роботи цієї "команди" не чути нічого продуктивного та вартого уваги. Окрім, можливо, заяв про "недосяжність НАТО" та, як вінець, знищення Проєктного офісу реформ МОУ, який впродовж 5 років системно працював з кількома проблемами у ЗСУ.

Але це не аналітика про діяльність Тарана. Це певний аналіз того, як з його появою деградували комунікації в Міністерстві. 

Отже, замість попередньої прескоманди в стінах МОУ з'явилась Світлана Павловська, яка, судячи з її декларації за 2019 рік, до осені встигла попрацювати в Департаменті патрульної поліції та НАК "Нафтогаз", а до цього (здається, безуспішно) подавалась на посади у НАБУ та ДБР. 

Публічний статус леді - прессекретар Міністра оборони України. За свій перший місяць роботи Павловська встигла зарекомендувати себе як джерело маніпулятивних, необґрунтовано емоіційних і відверто брехливих коментарів. Розглянемо лише два випадки.

1. Після заяви Проєктного офісу реформ про блокування його роботи з боку МОУ наступного дня з приміщення пресруму Павловська вивергла ось цей витвір відеомистецтва. 

Як кажуть бюрократи, варто підкреслити лексику та рівень аргументації: "То ж, може нині діючим експертам Проектного офісу безпосередньо зайнятись тією діяльністю, яку вони оголосили для себе пріоритетною, і врешті-решт припинити змагання у епістолярному жанрі і не заважати МОУ працювати у штатному режимі? А головне - не спекулювати темою ЗСУ у той час, коли ми всі повинні бути єдиними, коли Україна веде збройну боротьбу і водночас бореться з епідемією". Тобто, Офіс реформ МОУ своїми проєктами, приміром, по харчуванню та закупівлям заважає Україні боротись з COVID-19. Класична "тухлая селедка" з інструментарію чорного PR.

2. Другий випадок - знову на тему Офісу реформ. 10 квітня журналістка "Українських новин" запитує Павловську, чи означає скасування А. Тараном наказу №141 про трансформацію сил оборони відмову від реформ. Звісно, каже Павловська, ні, а Проєктний офіс реформ не виправдав сподівань на нього. Далі потрібно просто зацитувати та зробити скрін (для майбутніх тренінгів з державної комунікації): "Вибачте, коли вони малювали собі зарплати 80-100 тисяч, у той час (знаючи), скільки отримують наші солдати на передовій, в той час, скільки отримують штатні майори і офіцери іншого рівня, це викликає деякі питання. А що ж ви конкретно зробили? Ви тільки лаялись між собою, хто з вас буде царицею. Як 3 цариці під вікном пряли пізно ввечері. Тобто, той склад офісу реформ себе не виправдав, зараз йдеться про те, що ми маємо продовжувати реформи".

Не можу не погодитись з оцінкою даного коментаря Аліною Фроловою, ексзаступницею Міністра оборони Загороднюка: "Рівень офіційних коментарів – це дно. Це коментар органу влади, міністерства оборони (!). Повний кошик маніпуляцій (про жодні 100 тис зарплати не йшлося) і непрофесіоналізму. Рівень дискусії вражає!". Ментально Павловська знаходиться ще у Радянському союзі, про що свідчить її лексика, tone of voice, інтонація та аргументація. 

Замість висновків

Насправді, в пані Павловської доволі сумний фах: озвучувати пресі, яка була до цього приласкана "клієнторієнтованим" пресофісом Загороднюка, меседжи, що реформи вже завершені, війська готові битись з лугансько-донецькими сепаратистами (словосполученням "російські війська" вже не користуватимуться), а всі, хто проти миру будь-якою ціною, - вороги народу, армії таі МОЗу, який бореться з коронавірусом. 

Втім, навіть цю пропаганду пані Павловська робить так незграбно і непрофесійно, що слухання її нагадує, як сказала одна моя знайома, "голос из радиоприемника в бабушкиной комнате лет 30 назад". Їй, безперечно, дуже далеко від Ганни Герман, яка вміла захистити "ляп" свого шефа про "Чехова-поета" цитуванням його прозової поезії. 

То що коїться з публічною комунікацією МОУ? Йдеться, безперечно, не про запити на публічну інформацію чи організацію інтерв'ю (хоча ще не вечір, і треба спитати телевізійників). Просто нова прескоманда Андрія Тарана переносить на нове місце роботи все найгірше, у чому купалась до цього, - дилетантство, аморальність та відвертий, вибачте, рагулізм.