Приватному виконанню 4 роки!

Лише дві хвилини знадобилося парламентарям, щоби 2 червня 2016 року в другому читанні прийняти закони «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження». А от розгляд цих законопроектів в першому читанні супроводжувався численними баталіями, наслідком яких стало  «обрізання» реформаторської суті законів. На самому старті систему розбалансували, оскільки обмежили приватних виконавців в сумах стягнень і категоріях виконавчих документів. Враховуючи ці численні обмеження у прийнятих тоді законах, впровадження приватних виконавців сприймалося депутатами не як повноцінна реформа, а як «експеримент». Може, тому і голосували в другому читанні так швидко. Але цей експеримент «вистрілив»!  Хоч і зі значними проблемами та зволіканням в часі в професію прийшли 227 високоосвічених, цілеспрямованих та ефективних юристів, і інтерес до інституту приватних виконавців лише зростає. Також зростає і довіра до «приватників». Все частіше фізичні і юридичні особи, маючи на руках рішення суду або нотаріальний напис, звертаються саме до приватних виконавців. І не шкодують про це, адже приватні виконавці забезпечують значну більшу кількість судових рішень, які перебувають в їх роботі порівняно з колегами –«державниками». Зі збільшення чисельності приватних виконавців, зростають і показники стягнутих за судовими рішеннями сум. Якщо в 2017 році вони, як самозайняті особи, могли реалізувати лише 3,7 млн. грн.., то уже в 2019 році - 4 млрд. 165,5 млн.грн!  І це – трохи більше ніж 200 професіоналів. Для порівняння: армія з 4500 державних виконавців, які досить щедро фінансуються з бюджету, в минулому році змогли повернути 16 млрд. грн.

Незалежні експерти підрахували, що лише за рахунок сплачених податків від діяльності діяльності само занятих осіб, серед яких і приватні виконавці,  державну скриньку було поповнено на 1,2 млрд.грн., в той час як державна виконавча служба «проїла» діру в бюджеті в 772,6 млн. грн.

За цей час було створено Асоціацію приватних виконавців України, яка зарекомендувала себе, як стійке об’єднання, готове приймати виклики та відстоювати права всієї спільноти.

Згідно затвердженої президентом «Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних інститутів на 2015-2020 роки» інститут приватних виконавців мав і надалі розвиватися, зокрема за рахунок  розширення повноважень з правом виконання інших категорій виконавчих документів. Але затверджений нещодавно на засіданні Кабміну законопроект Мін’юсту щодо змін в законодавство про примусове виконання судових рішень, дещо ставить під сумнів реальний подальший розвиток приватної професії, яка сприяє тому, щоб «рішення ім’ям України» не залишалося лише папірцем – держава і її громадяни мали змогу повертати свої борги, вкладати отриманні кошти в економіку рідної країни.

Що буде через пів року-рік-два з професією приватних виконавців і чи зможе Україна покращувати показник повернутих за судовими рішеннями боргів (на сьогодні він сягає лише 2,7%)? – відповідь на це запитання вже залежить від парламентарів.

Сподіваємось, що перед тим як голосувати за законопроект регулятора, народним обранцям вистачить політичної волі і державницького розуму. Вже час завершувати з«експериментами» і довести реформу до логічного завершення. Україні потрібен повноцінний, незалежний, самодостатній інститут приватного виконання. Такий, яким його створить законопроект «Про виконавче провадження», розроблений за участі професійної спільноти на майданчику проекту Європейського Союзу «Право-Justice».