Реформа “Укроборонпрому” не може бути швидкою та простою

Останнім часом значною мірою пожвавилися публічні дискусії щодо того, як саме має відбутися реформа держконцерну “Укроборонпром”. Це пов’язано, зокрема, з тим, що Офіс трансформації УОП представив свій проект реформування концерну, який передбачає корпоратизацію оборонних підприємств та створення галузевих корпорацій, які будуть розробляти та виробляти бронетехніку, радари, ракети, транспортні літаки. Одна з корпорацій має зосередитися на ремонті авіатехніки, ще одна буде забезпечувати .ВМС.
Корпоратизації передує ретельна ревізія усіх активів, які зараз є у структурі УОП, а це - не лише ті основні підприємства, які забезпечують нашу обороноздатність, але й ті, які значаться оборонними лише на папері і від яких вже не лишилося ані досвідчених трудових колективів, ані реально працюючого обладнання. Тому й запропоновано такі активи віддати, зокрема, у управління Фонду держмайна, аби їх зрештою віддати у приватні руки (спрямувавши отримані від приватизації кошти на оборонні потреби). А державі - зосередитися на розвитку справді оборонних підприємств, частина з яких потребує вирішення проблем із заборгованістю перед податковими органами тощо. Це ті проблеми, які накопичувалися роками і які слід вирішити якомога швидше.
Для того, аби реформа відбулася, потрібно, зокрема, прийняття законопроекту “Про корпоратизацію підприємств ОПК”.
Втім, такий варіант реформи УОП задовольняє не всіх учасників дискусії, які так чи інакше причетні до цього сектору. Так, у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає ліквідацію УОП як такого. Автори проекту пропонують підпорядкувати оборонні підприємства Міністерству економіки.
Є прибічники створення взагалі окремого міністерства, яке буде забезпечувати розвиток ОПК України тощо. Адже ОПК України страждає через розмитість відповідальності між різними органами влади та відсутність єдиного центру ухвалення рішень.
Усе це ми, члени парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки чудово знаємо, адже бачили усі протиріччя і вирішили стати майданчиком для вироблення рішень щодо подальшої долі УОП. Ми зібрали усіх стейкхолдеров увійшли - представників самого УОП, Ради національної безпеки та оборони, і Офіс Президента України, Міністерства оборони тощо. Карантин перервав зустрічі, але ми продовжили їх у онлайн режимі.
Було обговорено чимало питань. У тому числі - і те, у якій формі мають бути підприємства УОП. Більшість учасників обговорень сходяться у думці, що оборонні підприємства України мають бути все ж-таки акціонерними товариствами. Класична корпоративна модель передбачає, що наглядова рада ухвалює стратегічні рішення, а також створюються органи операційного управління тощо. Є колегіальність, враховуються всі інтереси, здійснюється відповідний контроль з боку власників. Така форма дає гнучкість в питаннях інвестування, створення спільних підприємств. І дасть змогу залучити приватні інвестиції у наші оборонні підприємства. Втім, аналізуватиметься ситуація із кожним окремим підприємством, аби визначити специфіку, усі ризики тощо.
Ще нема остаточного рішення про створення холдингових компаній у рамках УОП, хоча така пропозиція існує. Тут також різна ситуація в залежності від конкретних підприємств. Справді, є вже практично готові холдингови, коли є головна компанія-виробник і є підрядники, які забезпечують її комплектуючими. Відтак, має бути не важко створити такий холдинг для виробництва ракет або засобів радіоелектронної боротьби. Недарма на "Науково-виробничому комплексі "Іскра" кажуть, що корпорацію можна робити і без законодавчих змін “через спільні та синхронні дії підприємств, напрацювання спільних планів роботи, введення механізмів контролю та підтримки” і - без внутрішньої конкуренції.
Та така вже побудована вертикаль є не за всіма напрямками. Наприклад, якщо брати виробництво бронетанкової техніки, то тут гравців багато і вертикалі немає - в кожного виробника своя група постачальників.
Реформа УОП не може бути швидкою та простою. Тим не менш, зараз багато людей, цілі команди докладають зусиль, аби ця реформа відбулася і ми, зрештою, отримали справді сильні та ефективні оборонні підприємства. У будь-якому разі ми вже не матимемо УОП у нинішньому вигляді - суб'єкта економічної діяльності який чомусь виконує функції державного регулятора. Не може підприємство саме регулювати свою діяльність. Це при тому, що наразі УОП ще й не має втручаєтьсяу господарську діяльність підконтрольних підприємств, з яких збирає дивіденди.
Головне, аби вже сьогодні була запущена трансформація аби згодом керівництво країни змогло обрати остаточно прийнятну модель.